Пісні серед ікон

Марійка Бурмака влаштувала презентацію свого нового альбому «Знову кохаю» не в нічному клубі чи на дискотеці, як це нині прийнято в українській естраді. Вона запросила слухачів до Національного музею України. Там у невеличкому залі серед ікон XVI—XIX віків, «где шум суеты затих», її пісні, багато в чому навіяні біблійними сюжетами, лунали природно й доречно. Марійка свідомо відмовилася від методів попсової розкрутки: ні заглушливої «фанери», ні підтанцьовок, ні іншої бутафорії. Усе строго та просто: сидить дівчина зі звичайною акустичною гітарою і співає про кохання. Результат — гідна гармонія магії ясного й небанального слова, магії оригінальної і співучої мелодії, магії особистості. Особливо хотілося б звернути увагу на маленький шедевр: пісню «Янгол-охоронець». Характерно, що один журналіст поставив Марійці запитання, чому її пісні такі сумні та невеселі? Марійка відповіла, що у кохання багато граней, і не завжди навіть щастя проявляється як веселощі, повідомляє Анатолій ЛЕМИШ , «День».