Пляж — в асортименті...
Орендовані у начальника всього київського пляжного господарства ДКП «Плесо» ділянки території пляжу викликають вельми неоднозначні емоції. Це, швидше, екзотичний нічний клуб, а не місце для купання і прийому сонячних ванн у звичайному його розумінні. Сюди, як і в усі столичні нічні клуби, не пускають з продуктами, спиртними напоями і колюче-ріжучими предметами. Біля входу висить афіша заходів, що плануються на найближчий час, серед яких і концерти, і дискотеки, і навіть покази мод. Але у той же час «дрібниці», які переважно відсутні на загальноміських пляжах, як то: кабіни для переодягання, душові й туалети — тут обладнано з максимальним комфортом.
Але щоб ними скористатися, необхідно заплатити 30 гривень за вхід (у будні — 20), щоб узяти тапчан — 10, парасольку — 5, і ще стільки ж попросять залишити як заставу. Щоправда, тут передбачено варіант і скромніший — без басейнів, барів і музики — за 5 гривень, а ветеранам ВВВ, пенсіонерам та інвалідам — звичайно, за наявності відповідного документа — і зовсім безкоштовно.
Але, як відомо, у людини завжди повинне бути право вибору. По сусідству, за симпатичним парканчиком, на кам’яних схилах дамби також «пляжують» люди. Кореспондентам «Дня» довелося побачити кілька характерних нюансів такого відпочинку. Явно зі стажем бомж, зовсім не соромлячись присутності відпочиваючих, які купаються і загоряють, вирішив не відмовити собі у задоволенні освіжитися у прохолодній воді. Не довго думаючи, прямо в одязі він проплив уздовж берега, а потім зняв його і розвісив на сусідніх кущах, недалеко від людей, що обідали. В іншому місці зустрілася дитина, яка плакала — бігаючи по піску, вона поранила собі ногу склом.
Безумовно, ймовірність таких інцидентів на більш облагороджених пляжах — як, наприклад «Дитячому» і «Для інвалідів», що знаходиться по сусідству з ним — дуже невелика. Звичайно, тапчани тут не такі комфортні і гарні, як за 10 гривень, але зате прокат їх обійдеться рівно у 10 разів менше. До того ж тут є і кабіни для переодягання і навіть медпункт.
На сьогодні у Києві, за офіційними даними, існує 32 зони відпочинку і 12 пляжів з санітарними паспортами. Наявність дефініції, як говорять у ДКП «Плесо», пов’язана з відсутністю на більшій частині територій, де дозволено купання, належного інженерного забезпечення. Сюди відносяться каналізації, джерела з питною водою, електрообладнання, але аж ніяк не якість води, дна і берега. «Якщо купання дозволено, то це означає, що ми гарантуємо безпеку», — говорить начальник ДКП «Плесо» Микола Щепець. Інженерне ж забезпечення на сьогодні залишається найбільшим головним болем. Підприємству було б вигідно, щоб збільшувалася кількість платних пляжів, але водночас натовпу бажаючих орендувати ділянку і привести її до належного вигляду поки не спостерігається, а своїми силами це досить важко зробити. Хоча порівняно з 1997 роком бюджетне фінансування збільшилося у 7 разів (з одного до семи мільйонів гривень), для такої реорганізації коштів все одно катастрофічно не вистачає, треба, як мінімум, у 6 разів більше. Щоправда, Микола Щепець стверджує, що навіть за таких умов уже зроблено чимало.
Повністю оновили водопровідні мережі, провели капітальний ремонт усіх громадських туалетів, завезли 150 тисяч кубометрів піску, обзавелися новим водолазним обладнанням і сучасними катерами для регулярного патрулювання прибережної зони рятувальними службами. Але тільки, схоже, є ще одна проблема — патрулювати нікому, охочих працювати сезонно дуже мало. При загальній потребі у боніфікаторах 60 осіб, знайшлося тільки 42, до роботи ж стали всього 33. Працівників з благоустрою пляжів треба було б 250, а на початок купального сезону працює лише 140. Зрозуміло, що для роботи рятівником необхідно мати відповідне здоров’я і володіти певними навичками. Але буває і таке, що, пройшовши всі інстанції і закінчивши тижневі підготовчі курси, у результаті вони просто не виходять на роботу або виходять лише на один день. Тоді як у Києві зарплата рятівників набагато вища, ніж у середньому по Україні — 200 — 250 гривень плюс за додаткові години роботи. Підвищити її не дозволяє постанова Кабміну, згідно з якою година роботи водолаза коштує... 14 копійок. У результаті — нинішній стан пляжів уже набагато гірший, ніж було на самому початку купального сезону.
Звинувачує ДКП «Плесо» у дискомфортних умовах і самих пляжників, які з кожним днем сприяють зменшенню кількості буйків і тапчанів, а також прагнуть все непотрібне (в основному це пляшки і недопалки) викидати у воду. Крім цього, демонстративно ігнорують табличку «Купатися заборонено» і стрибають у воду з мостів. Словом, у цьому випадку дуже актуально звучить вислів: «Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих».
