Побічний ефект «одеського синдрому»

Вчора прем’єр-міністр Валерій Пустовойтенко представив депутатам і апаратові міськради «тимчасово виконуючого обов’язки міського голови» віце-прем’єра з питань соціальної політики Миколу Білоблоцького, який призначений на цю посаду до проведення нових виборів. Іншим указом Руслан Боделан увільнений від виконання обов’язків глави Одеської облдержадміністрації.

Давно, ще із часів попереднього парламенту, відомо зворушливо-батьківське, патерналістське ставлення голови «Громади» Павла Лазаренка до деяких народних депутатів. Через те нікого з парламентських оглядачів не здивувала та рішучість, з якою Павло Іванович, який головував на вчорашньому ранковому засіданні ВР, намагався «пробити» рішення сесії щодо ситуації в Одесі, котра безпосередньо стосується колишнього мера міста, члена фракції «Громада» Едуарда Гурвіца.

Становище в Одесі справді дуже непросте (детальніше див. матеріали цього номера Тетяни Коробової). Однак у своєму прагненні добитися однозначного засудження дій центральної влади П.Лазаренко, із властивою йому зневагою до дрібниць, рішуче ігнорував норми регламенту і порядок ведення сесії. Його наполегливість (аби не сказати настирливість) несподівано наштовхнулася на впертий опір депутатського корпусу. Лідера «Громади» не підтримали не лише представники правоцентристських фракцій, але навіть ліві. Більше того, Володимир Онищук (КПУ) прямо заявив, що в питанні щодо ситуації в Одесі Компартія («уперше» — підкреслив депутат) підтримує дії Президента Л. Кучми. Лідер Соц/СелПУ Олександр Мороз (із цілком зрозумілих причин) був не таким різким в оцінках, але й він відзначив серйозні порушення встановленої процедури розгляду питання.

Незважаючи на всі ці прикрі перешкоди, Павло Лазаренко поставив на голосування пропозицію підготувати проект парламентської постанови щодо ситуації в Одесі. Пропозиція головуючого не була підтримана депутатами. Принципово важливо відзначити у зв’язку із цим позицію комуністів і Соц/СелПУ. Можна передбачити, що, поряд з об’єктивними причинами, які зумовлюють позицію цих фракцій в одеському питанні, лідери лівих починають усвідомлювати, наскільки серйозну небезпеку являють собою методи і засоби, які застосовуються головою «Громади», котрий на сьогодні залишається їхнім головним союзником.

«ЯЛТА-2»: ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ РЕЗОНАНС

 На ранковому засіданні Верховної Ради було зроблено спробу втрутитися в ситуацію в Одесі, яка не увінчалася успіхом. Скоріш за все, це сталося з тієї причини, що засідання в цей час вів Павло Лазаренко, а інформував про події «громадовець» Юрій Кармазін.

Трохи дивним виявилося заступництво за Президента комуністів. Колишній кандидат у мери Одеси, член фракції КПУ Володимир Онищук, заявив, що вибори в Одесі сфальсифіковано, був по-більшовицьки прямим і безкомпромісним: «підтримую указ Президента». І пропозицію про створення парламентської комісії було провалено. Це дає зайвий раз можливість з сумом зробити висновок: якщо щось, на думку більшовиків, політично доцільне, то законність дій не може ставитися під сумнів ні 1917 року, ні 1937-го, ні 1998-го. І компартійні принципи непохитні навіть незважаючи на недавні обійми з «Громадою», що ініціювала питання.
 

Щоправда, збіг позицій виявився і в цілком «поміркованих». Михайло Сирота («Реформи-центр») пояснив кор. «Дня»: «Не можна Верховній Раді намагатися виправити становище з указом Президента, порушуючи власний регламент і не вирішивши питання про найпринциповіше — про вибори голови парламенту».

Безперечно, виконавча влада й розраховує на те, що доки Верховна Рада болісно вирішує власне нагальне завдання, можна діяти з розмахом. Увесь фокус у тому, що, може таке статися, коли Верховна Рада дозріє до розгляду антиконституційних дій гаранта Конституції, її думка більше нікого не цікавитиме через прозаїчну причину: «поїзд пішов». Київ, Ялта, Одеса, далі скрізь...?

КОМЕНТАРІ

Едурад Гурвіц:

«З таким самим успіхом Президент міг видати указ про призначення товариша Білоблоцького першим секретарем Даласького обкому партії в штаті Техас. З погляду законності — це те ж саме».

Віталій Кононов, «Зелені»:

«Те, що відбувається в Одесі, звичайно, не на користь громадянам міста. Я гадаю, що до виборів, які мабуть відбудуться, президентське правління, як надзвичайний захід, доцільне.»

Анатолій Дроботов, депутат з Криму, позафракційний:

«Це — чергова репетиція, як усувати представницькі органи влади. Не більше й не менше. В Криму, Ялті, ми це пройшли — і автоматників біля міськради, і указ, спрямований проти самоврядування.»

Дмитро Табачник, позафракційний:

«Ліквідація органів місцевого самоврядування — це волаюче порушення Конституції. І хоч би як це пояснювали юристи, в цьому разі я можу назвати їх лише крутіями. Я думаю, що ця ухвала непродумана, необачна, яка веде до дестабілізації обстановки не лише в Південному регіоні, а й у країні загалом.»

Леонід Косаківський, «Громада»:

«Сталося те, що я прогнозував 2 роки тому, коли говорив, що на Києві відпрацьовується модель надзвичайного стану. Найцікавіше, що саме сьогодні розглядається ситуація із самоврядуванням в Україні на Конгресі місцевої та регіональної влади в Раді Європи.»

Тарас Стецьків, НДП:

«По суті введено пряме президентське правління. Оголошувати його з урахуванням того, що з великою натяжкою вибори мера було оголошено недійсними, при тому, що де-юре і де-факто вони популярні і мають довіру населення — це означає лише одне: авторитет центральної влади в конкретному регіоні спадатиме, авторитет Едуарда Гурвіца — зростатиме. Гадаю, це не сприятиме розв’язанню проблем в Одесі.»