Подвійна бухгалтерія потрібна державі

Постановою Кабінету Міністрів від 30 січня затверджено Положення про позабюджетний фонд Національного агентства України з управління державними корпоративними правами. Нагадаємо, на одному з перших цьогорічних засідань Кабміну проти такого фонду виступив віце-прем'єр Сергій Тигипко. Після цього з проекту положення про фонд зникли найодіозніші моменти: з джерел його наповнення виключили дивіденди, а сам фонд позбавили права надавати кредити комерційним структурам. Утім, за певної кваліфікації бухгалтерів, у фонду не буде проблем ні з «джерелами прибутків», ні зі «статтями видатків», тим паче, що в Положення про Агентство, як і в стандартний статут товариства з обмеженою відповідальністю, внесено все потрібне й корисне.

Номінально за фондом зберегли не дуже багато: реєстраційні внески претендентів на участь у конкурсі з визначення вповноважених осіб, гарантійні забезпечення претендентів, суми від покриття ризиків управління державними корпоративними правами; штрафи, які сплачують уповноважені особи за рішенням агентства; плата за сертифікацію й підготовку вповноважених осіб; добровільні внески юридичних і фізичних осіб, зокрема іноземних. Видатки незрівнянно масштабніші — на технічне оновлення й реконструкцію приватизованих підприємств із державною часткою; розробку й виконання комплексних програм з управління корпоративними правами; підготовку та сертифікацію вповноважених осіб; проведення конкурсів із визначення вповноважених осіб; проведення експертної оцінки державних корпоративних прав; аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності; розрахунки з уповноваженими особами.

Загалом у всіх цих проектах нібито немає нічого особливого. Державі справді потрібно якось систематизувати управління тією величезною власністю, яка номінально їй належить. До речі, за оцінкою експертів Гарвардського інституту міжнародного розвитку, держава залишала у своїй власності не все поспіль. По-перше, це найрентабельніші природні монополії, такі як енергогенеруючі підприємства, а також газо- й нафтодобувні компанії, виробництво спирту й борошна. Приміром, середня прибутковість реалізації нафти й газу перевищує 100%, енергогенеруючих — 18%, підприємств зв'язку — 36%. І, по-друге, це великі збиткові підприємства. На деяких із них збитковість реалізації сягає 10%. Виходячи з цілей і завдань агентства, серед яких немає «розлучення» зі збитковими підопічними, можна дійти висновку, що ця структура не може не займатися субсидуванням їх. Отже, у ній має бути сформованим механізм перерозподілу багатств, який, за визначенням, не може бути прозорим. Адже, по суті, це метод соціалістичного управління, а уряд скрізь декларує свою прихильність до ринкових реформ.

У положенні про Агентство з управління корпоративними правами записано, що «національне агентство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків». Можна поставити запитання, навіщо ж йому ще й позабюджетний фонд? А відповідь дуже банальна: саме тому, що одним із завдань Агентства буде «поповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходжень від управління державними корпоративними правами і діяльність на фондовому ринку». Відомо, що останнім часом більшість видатків, які забезпечують престижність державної служби, фінансується, а точніше — самофінансується з позабюджетних фондів. Усі спроби непричетних до такого фінансування осіб добитися їх заборони досі були і, наважимося спрогнозувати, — будуть безрезультатними. Чому?

По-перше, тому, що інакше, тобто без позабюджетних фондів, українська державна машина працювати не зможе. Їй просто не платять податки, а відтак, вона повинна заробляти гроші сама. Що ми й бачимо на прикладі Агентства. Абсолютно нова структура спочатку створюється в двох іпостасях: одна — відкрита державна, друга — напівлегальна, напівприватна. Однак обидві законні. По-друге, тому, що контролювати чиновників, котрі щохвилини зазнають спокуси збагатитися, особливо коли таких більшість, дуже дорого. На це грошей також немає. Тож навіть якщо в пориві боротьби з корупцією когось упіймають, його місце миттєво посяде хтось інший. І, по-третє, найдійовіші ліки від зловживань із державними грошима в інтересах вузької групи осіб в нашій країні поки що загалом не запитані. Стосовно Агентства і його фонду найвірнішим шляхом було б надати повну свободу дій самому Агентству з одним обмеженням: зобов'язати його довести підприємства до прибуткового стану, а з «безнадійними» назавжди розпрощатися. Щоправда, в цьому випадку відпаде потреба в будь-яких фондах. Та й у самому Агентстві також. Адже державними паями в Україні однаково управлятимуть ті, хто керує горезвісним АТ. Інше питання, у чиїх інтересах і від чийого імені вони це робитимуть. Проте це вже проблема не корпоративного управління, а державної політики.

КОМЕНТАР

Юрій ЄХАНУРОВ, народний депутат України:— Наша комісія готує до другого читання проект закону про управління об'єктами державної власності. Власне, це той документ, який визначатиме «правила гри» в корпоративному управлінні. Свої пропозиції подав і Кабмін, але там про створення позабюджетного фонду не згадується. Хоча, в принципі, наділяти інші підвідомчі структури такими фондами — це право Кабінету Міністрів. А коли говорити загалом, то створення будь-якого позабюджетного фонду суперечить загальній політиці Кабміну, яку він сам і проголосив. До того ж, аналогічні зобов'язання було дано й у меморандумі МВФ. Я маю на увазі курс на зменшення кількості позабюджетних фондів, концентрацію та підконтрольність усіх коштів бюджету. Стосовно цього випадку, то створення фонду цілком законне, юридичний бік питання витримано. Інша річ, наскільки доцільним є його створення. Якщо гроші в цей фонд збиратимуть за принципом «спільного казана», з грошей підприємств, а потім звідти вони йтимуть на заохочення вповноважених, то без «конкретної» зацікавленості вповноважених не буде й роботи на хороший результат на даному підприємстві. Інституція вповноважених є в усьому світі, тож її, ясна річ, створюватимуть. Наша особливість у тому, що її хочуть централізувати в єдиній точці управління. Та я не вважаю це рішення остаточним, попереду ще будуть великі дискусії.