Подвійна порція

Росія з усе більшою впевненістю розігрує свій «енергетичний» козир у відносинах з ЄС, який споживає 30% імпорту природного газу. І, схоже, щодо цього Кремлю не заважає критика Заходу з приводу погіршення відносин із Грузією, утисків свободи слова, нещодавнього вбивства відомої російської журналістки Анни Політковської. Усі ці питання певним чином обговорювалися на шостій зустрічі російського президента Володимира Путіна з німецьким канцлером Ангелою Меркель у Дрездені. Але головною темою переговорів усе- таки були поставки російського газу в Європу. Російський президент пообіцяв Німеччині подвійну порцію газу. Після введення в роботу Північноєвропейського газопроводу Росія постачатиме в Німеччину 95 млрд. кубометрів газу на рік. «Ми постачаємо в Німеччину сьогодні майже 40 млрд. кубометрів газу. Якщо ми побудуємо Північноєвропейський газопровід, то 2010 року додатково в Німеччину поставимо 27,5 млрд., а через два-три роки — ще 27,5 млрд. Тобто до 40 млрд. додадуться ще 55 млрд.», — цитує Путіна німецька газета Sueddeutsche Zeitung. Російський президент висловив упевненість, що Німеччина не лише цілком і повністю закриє всі свої зростаючі потреби, але й стане сама великим розподільним центром газу для інших європейських країн.

Проте над учасниками нiмецько-російської конференції в Дрездені, де були присутні Путін і Меркель, усе-таки тяжіло резонансне вбивство російської журналістки. Форум, у роботі якого брали участь 40 відомих німецьких і російських журналістів і медіаекспертів, опублікував меморандум, в якому засудив убивство Політковської. Німецький канцлер Ангела Меркель сказала, що вбивство російської журналістки приголомшило громадськість у Німеччині. Вона закликала Путіна зробити все, щоб розкрити вбивство, оскільки це продемонструє, наскільки високо ціниться свобода преси в Росії. Багато депутатів німецького парламенту від опозиції закликають уряд країни активніше критикувати Кремль за порушення прав людини в Росії. Вони звинувачують Москву в агресивному ставленнi до колишніх радянських республік, зокрема, — до Грузії. Убивство Анни Політковської багато німецьких парламентаріїв і правозахисників вважають ознакою серйозної небезпеки, яка загрожує незалежним засобам масової інформації в Росії під владою Путіна.

Зі свого боку російський президент назвав убивство «огидним злочином» і сказав, що «хоч хто б його здійснив, це не має залишитися безкарним». Водночас насторожують оцінки Путіним ролі загиблої журналістки. За його словами, «погляди пані Політковської були радикальними», але «ступінь її впливу на політичне життя країни був надто незначним». Крім того, відповідаючи на запитання про смерть Анни Політковської й редактора журналу «Форбс» Пола Хлєбнікова, Путін сказав, що російське керівництво має у своєму розпорядженні дані про підготовку провокацій проти Росії. «У нас є інформація, й вона достовірна, що багато людей, які переховуються від російського правосуддя, давно виношують ідею принести когось у жертву, щоб спричинити хвилю антиросійських настроїв у світі», — заявив президент РФ.

Схоже, в Росії не розуміють або не хочуть розуміти стурбованості Заходу. Напевно, не почули вони й поради прихильника партії Меркель, експерта iз зовнішньої політики Андреаса Шокенхоффа, який зазначив, що відкрите й плюралістичне громадянське суспільство необхідне Росії, щоб вона змогла повністю реалізувати свій потенціал. «Також мається на увазі наявність незалежної й вільної преси», — цитує слова німецького експерта телеканала ZDF. Багато представників російської влади, присутніх на конференції, звинуватили німецький ЗМІ в «некоректних повідомленнях». У своїй емоційній промові російський посол у Німеччині Олександр Котєнєв звинуватив німецький ЗМІ в розгортанні «кампанії» проти його країни.

Усе це, очевидно, не сильно зіпсувало атмосферу переговорів між Путіним і Меркель, які акцентували увагу на важливості нової партнерської угоди між ЄС і Росією, яка має бути підписана на початку наступного року під час піврічного головування Німеччини в ЄС, що починається з січня. Меркель заявила, що в новій угоді приділятиметься додаткова увага енергетичній політиці, й закликала Росію підписати з ЄС окремий енергетичний договір. Путін назвав Німеччину головним енергетичним партнером серед країн ЄС і заявив, що ця країна в майбутньому виконуватиме роль «центра розподілу енергії» в ЄС, маючи на увазі російську нафту й газ.

Як зазначають аналітики, незважаючи на головну роль у підписанні угод з ЄС, німецький уряд лише має виробити чітку стратегію щодо Москви. Франк-Вальтер Штайнмайєр, міністр закордонних справ, наполягає, що ЄС має прив’язувати Росію до Європи. Як сказано у внутрішньому документі міністерства про стратегію майбутніх російсько-європейських відносин, що потрапив у пресу минулого місяця, «метою (нової партнерської угоди з ЄС) має бути посилення зв’язку ЄС з Росією до такого ступеня, що її зв’язок з великою Європою стане нерозривним».

Створюється враження, що цей документ відображає прагнення зблизитися з Росією, яке з’явилося піч час перебування на посаді минулого канцлера Герхарда Шредера, в якого були хороші особисті стосунки з Путіним. Штайнмайєр був його найближчим радником і керівником апарату.

У документі міністерства іноземних справ також стверджується, що при зміцненні зв’язків Росії з ЄС «процес змін у Росії також буде посилений». Меркель установила з Путіним більш стримані відносин і поки що не підписала цей документ, однак заявила в Дрездені, що Москву, безсумнівно, потрібно розглядати як «стратегічного партнера» Німеччини.