Політичні колядки з поганим смаком
Поздоровляючи жителів міста з різдвяними святами і Хрещенням, Президент, повідомляє Інтерфакс-Україна, висловив побажання, аби «в нову еру український народ увійшов вільним і сильним, об’єднаним і багатим, а Україна посіла належне їй місце у світі».
На жаль, Інтерфакс не уточнив: чи можна вважати ці побажання Леоніда Кучми офіційними «президентськими колядками»?
З одного боку, Різдво вже відгуляли, й колядувати нібито пізно. З іншого — офіційно передвиборна кампанія кандидатів на пост президента ще не почалася, і колядувати начебто рано. І все-таки Президент «наколядував» кілька транспарантів з написами «Політику Президента схвалюємо й підтримуємо», «Президент Кучма — гарант державності», які тримав дехто з учасників урочистої церемонії. Очевидно, особи з адміністрації, котрі забезпечували візит глави держави, навіть не замислювалися над недоречністю та образливістю політичних плакатів на святкуванні світлого християнського свята. А можливо, вони цілком щиро вважають, що явлення Президента в облдержадміністрацію майже те саме, що явлення Христа?
Л.Кучма попросив у Бога «єдності, злагоди і зваженості, витримки і спокою» для України. Дивно, щоправда, що до Бога зверталися не керівники івано-франківських єпархій Української православної церкви (Київського патріархату) й Української греко-католицької церкви, котрі були присутні на святі Водохрещення. Вони це мали зробити і за саном, і за логікою самого свята.
Можна, звісно, припустити, що це розширена ініціатива глави держави, спрямована на злагоду всіх чотирьох гілок влади: президентської, виконавчої, законодавчої і божественної. Та скоріш за все після заморожування програм МВФ і СБ Президенту тільки й залишається, що звертатися за допомогою до Господа.
Йорданська вода має надзвичайну силу, відзначив Л.Кучма, «її бояться лицеміри, котрі на словах намагаються бути народними захисниками, а на ділі хоч завтра готові надіти на шию цьому народу важке ярмо».
Тут Президент влучив точно в ціль. За даними Держкомстату кількість безробітних в Україні на 1 січня 1999 року становила 1 мільйон 3 тисячі чоловік. Хто-хто, а вони без ніякої йорданської води розпізнають лицемірів, котрі начепили їм на шию ярмо злиднів. Сам Леонід Кучма, мабуть, пройде випробування йорданською водою восени цього року на президентських виборах. Я навіть зопалу чекав, що Президент за своїм звичаєм укаже поіменно всіх винних у невпинному падінні виробництва, але він перейшов до зовнішньополітичних проблем.
Сидячи на своєму політологічному дивані з невсипущою радістю й захопленою увагою, iз по-доброму примруженими очима вдивляюсь у дії виконавчої влади. Скептики й песимісти з Держкомстату постійно повідомляють невтішні дані про поголовне зубожіння, падіння рівня виробництва, подорожчання товарів першої, другої та різної іншої необхідності.
— Ні, добродії, — кажу я їм. — Не хочете ви у своєму критиканському запалі роздивитися радісні й позитивні тенденції в нашому політичному житті! Мабуть, бракує вам мого доброго примруження. Народ справді живе дедалі гірше, зате з якою винахідливістю, вигадкою та фантазією наша влада страждає за народ і робить усе, аби постраждати ще п’ять років!
