Пошук точки рівноваги

«Фактично цього року державний борг разом із гарантованим повинен подвоїтися, — впевнений керівник головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента Роман Жуковський. — Значно зменшилися надходження до бюджету, й поточні витрати фінансуються за рахунок позик». І справді, борг зростає небаченими раніше темпами. Учора, наприклад, стало відомо, що делегації України та Світового банку завершили переговори щодо першої позики на реабілітацію фінансового сектора. Після 17 вересня, коли планується засідання Ради директорів Світового банку з відповідним порядком денним, наша країна отримає чергову позику — 400 мільйонів дол. (на 30 років). Віддавати її доведеться і тим нашим співгромадянам, які ще не народилися.

Та, можливо, мета все-таки виправдовує засоби? Для цього небезперечного в усі часи твердження сьогодні у грошовій сфері є чимало аргументів. Фінансова система, включаючи й банківську, серйозно хвора, її слід одночасно й лікувати, і реформувати, а також повертати її борги, зроблені головним чином закордоном. Чи не тому такі щедрі наші кредитори, що новими кредитами нашим банкам вони насамперед рятують свої? Проте вибору ми не маємо. Банківську систему необхідно реанімувати. Наприклад, як заявив днями заступник глави правління НБУ Олександр Савченко, в Україні немає інструментів, які забезпечують спрямування коштів фінансової системи на стимулювання виробництва — додаткова гривнева маса, що з’являється, йде на валютний ринок. А що відбувається там? Гривня, за явного потурання нашого центробанку, увійшла в глибоке піке. І лише відчайдушні оптимісти можуть стверджувати, що вона в середньостроковій перспективі може повернути втрачені позиції. Нібито дбаючи про оздоровлення банківської системи, держава конкурує з нею на фінансовому ринку і, схоже, виграє. Начальник управління інвестиційно-банківських послуг Укрсоцбанку (Київ) Ерік Найман, нагадує, що держава залучає кошти через розміщення ОВДП під ставку близько 30%, тоді як банківські гривневі депозити не дають такої прибутковості. Таким чином, на його думку, високі ставки держпозик є чинником ослаблення курсу національної валюти. А головним чинником девальвації гривні, вважає Нейман, є «діра в бюджеті», яка покривається за рахунок емісії.

До того ж, над країною нависла загроза кризи неплатежів. Причому не тільки комунальних, приклад чого подала столиця, а й у реальному секторі економіки. Коментуючи рішення уряду про проведення взаємозаліків між шахтами, енергетичними підприємствами та залізничниками, а також його постанову про дозвіл Укравтодору випустити векселі для розрахунку з підрядчиками, екс-голова НБУ Сергій Тігіпко зазначив, що на фоні хронічного браку грошей уряд, по суті, пропонує знову ввести в обіг псевдо-гроші й будувати дороги до Євро-2012 у борг.

А де ще наша держава може взяти кошти? Величезний невикористаний резерв — ресурси населення, які були вилучені з банківської системи. Повернути їх туди — одне з першочергових завдань уряду, і зрозуміло, що для цього є лише один шлях: забезпечити довіру громадян і до держави, і до банків. Заради цього державі не варто було б відкладати повернення широко розрекламованої «юлиної тисячі» й активніше, не нехтуючи інтересами мільйонів вкладників, провести оздоровлення банківської системи. Експерти інвестиційної компанії «Трійка Діалог» зазначають, що для зміцнення довіри до банківської системи і стимулювання притоку коштів на банківські депозити важливі «такі чинники, як прозорість інтервенції НБУ на валютному ринку та його політики у сфері рефінансування». Однак тут, мабуть, щось не так. Нам розповідають, що громадяни України знову активно несуть до банків свої внески. Чи нема в цьому твердженні лукавства? Керівник інформаційно-аналітичного центра «FOREX CLUB» Микола Івченко зазначає, що, дійсно, в липні населення повернуло в банківську систему 2,19 мільярда гривень, причому значну частину — в іноземній валюті. Але за місяць до того цей процес був активнішим — 5,19 мільярда. Експерт пояснює таку ситуацію поновленням девальвації національної валюти і зростання вартості долара. І жодними заклинаннями про те, що реальних підстав для цього немає, процес не спинити. Населення, зокрема підприємці — фізичні особи, купили в липні валюту на 2,5 мільярда дол., тоді як у червні — на 1,7 мільярда дол. За нашими оцінками, повідомив «Дню» Івченко, враховуючи можливість подальшого знецінення курсу гривни, темпи повернення банківських депозитів населенням можуть знизитися.

А в разі різкого підйому вартості долара до кінця року можуть бути місяці з нульовим притоком депозитів. На думку експерта, несприятлива ситуація складається і з депозитами юридичних осіб. У липні вони зменшилися на 1,29 мільярда гривень, а з початку року — на 25,4 мільярда. Питання стоїть про виживання банків. Їхній чистий збиток, за уточненими даними НБУ, в січні-липні становив 18,4 мільярда гривень. Як за цих умов кредитувати економіку?.. Обсяги кредитування юросіб у країні становили в липні лише 2,33 мільярда гривень, що на 3,2 мільярда менше, ніж у липні. Звідси і зниження економічної активності.

Але наші експерти все ж запевняють, що обсяги кредитування як юридичних, так і фізичних осіб поступово відновлюватимуться, а нинішній обвал гривні не несе серйозної загрози для економіки країни. У розмові з «Днем» екс-міністр економіки, представник банку Morgan Stanley в Україні Ігор Мітюков підкреслив, що не бачить великої загрози для України з боку ситуації, що склалася сьогодні на валютному ринку, хоча певна девальвація гривні, за словами Мітюкова, для нього не стала несподіванкою. Він зазначає, що «торговий баланс країни, як і раніше, залишається дефіцитним, але водночас розмір дефіциту, завдяки девальвації гривні, яка сталася наприкінці минулого року, зменшився у три-чотири рази порівняно з торішнім». Як вважає Мітюков, «сьогодні йдеться про пошук нової точки рівноваги, яка дозволить стабілізувати макроекономічну ситуацію і передусім на валютному ринку». «Можна бути певним, що у найближчі півтора-два роки співпраця України з Міжнародним валютним фондом триватиме, й у разі виникнення критичних ситуацій ми зможемо отримати додаткову підтримку», — запевняє Мітюков і констатує, що «нинішній рівень золотовалютних запасів України не дає підстав для якихось панічних настроїв». Водночас він зазначає, що в тому випадку, якщо курс національної валюти опуститься нижче за позначку 8 гривень, Нацбанк і уряд повинні вжити відповідних заходів, аби надати можливість валютним позичальникам обслуговувати свої кредити.