Повернення боргу
Вечір, що пройшов у Київському будинку кінематографістів, можна в прямому сенсі назвати ДовженківськимВшануванню класика були присвячені три події: презентації книги «Зачарований Десною» і колекції фільмів майстра на компакт-дисках, а також перегляд документального фільму «Американська трагедія Олександра Довженка».
Найбільш значуще тут — поява фільмової спадщини Довженка на цифрових носіях. У великих імен все ж є своя сила, що встановляє зовсім інший порядок професіоналізму і людських стосунків. Наприклад, у роботі над проектом поєднали зусилля інституції різних держав — Національний центр Олександра Довженка і Держфільмофонд Росії (Бєлиє Столби), а також російська фірма, що забезпечила всю справу технічно. Сама якість роботи — виняткова, а з огляду на те, що цим займалися державні структури в питаннях культури або байдужі, або некомпететнті — дивовижна. Були проведені повна — покадрова — реставрація всіх фільмів Довженка і цифрове відновлення зображення і звуку. На презентазії показали демостраційний фільм «Портфоліо — до і після реставрації»: можна було порівняти, якою стала якість зображення. Це дійсно вражає: прибрані всі плями, дефекти, ознаки старіння, зображення перестало тремтіти, на кольорових стрічках всі відтінки набули первісної свіжості. Тішить навіть суто зовнішнє оформлення кожного ДВД — з кадрами з фільмів, із фрагментами з рукописів режисера, з грунтовною брошурою про ті фільми, що є на даному диску.
Загалом випущено 10 дисків з 27 годинами матеріалу і 19 фільмами. В колекцію увійшли, зокрема, такі раритети, як короткометражки «Ягідка кохання» (1926), «Сумка дипкур'єра» (1927), незавершений (точніше, грубо обірваний сталінською владою в 1951 році) «Прощай, Америко», документальні стрічки воєнних років — «Визволення», «Битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні та вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель». Значущі ранні фільми — «Звенигора», «Арсенал», «Земля» увійшли в двох варінтах — німих і поновлених — останні зроблені на студії «Мосфільм» на початку 1970-х років. На останніх трьох дисках — фільми, зняті вже після смерті Довженка за його сценаріями Юлією Солнцевою — «Поема про море», «Повість полум'яних літ», «Незабутнє», «Золоті ворота». До речі, саме через наявність цих картин, які взагалі-то до кінотворчості Олександра Петровича мають достатньо опосередковане відношення, «Колекцію» поки що не може побачити широкий глядацький загал. Адже «Мосфільм», якому належать фільми Солнцевої, обмежив нашу сторону, надавши права на ці стрічки лише на три роки. Тож загальний наклад — лише 1000 примірників, по суті, це презентаційно-подарункове видання, яке розповсюджуватиметься по амбасадах тощо. Проте, як запевняють упорядники антології, за кілька місяців диски з саме фільмами Довженка будуть випущені комерційним накладом і надійдуть у широкий продаж.
А завершила вечір документальна стрічка «Американська трагедія Олександра Довженка» російської студії «Вертов і компанія», якою керує один із найкращих документалістів сусідньої країни Віталій Манський, до речі наш земляк — родом зі Львова. Тележурналістське розслідування історії створення фільму «Прощавай, Америко!» стало, по суті, тактовною, співчутливою і сумною оповіддю про останні роки життя Довженка на чужині.
Ми все ще повертаємо йому борги…