Прапори не на баштах, а біля будинків
«Не запитуйте лише про те, що ж ваша країна може зробити для вас; питайте лише про те, що саме ви можете зробити для неї». Ці слова належать американському президентові Д. Ф. Кеннеді. Наскільки вони актуальні для України? Вчора День національного прапора нашої держави пройшов без помпезних зібрань і виголошення промов високопосадовців. Торік біля столичної мерії було відкрито чи не єдину в центрі Києва концептуально вдалу пам’ятну дошку — 12 років тому, 24 липня 1990 року Київрада прийняла по-справжньому революційне рішення: підняти жовто- блакитний прапор, тоді ще не державний. Тисячі киян прийшли засвідчити свою повагу до відродженого з небуття і очищеного від багатьох десятиліть наклепів символу України.
Але зараз повага до держави й її символів має нарешті переміститися з велелюдних офіційних церемоній до приватного життя пересічної людини. Так у США державний прапор американці вивішують біля своїх будинків під час свят, і роблять це не з примусу. Ви багато бачили національних прапорів біля приватних будинків українців? Хто з нас готовий підняти його біля свого будинку? Наше внутрішньоредакційне міні-опитування показало, що думки розділилися навпіл. Одні — так, інші — ні. Ні, не тому, що соромляться цього символу, а тому, що такий вчинок означатиме асоціацію себе з державою. А причин триматися подалі від держави сьогодні вистачає.
Що є ознакою цивілізованої держави? Надання якісних послуг у вигляді особистої безпеки і реальних шансів на гідний рівень життя, освіту, медицину тощо. Так, сьогоднішній стан України не спонукає до асоціації себе з державою, а відтак із її символами. Проте коли свідомо, добровільно, через внутрішню потребу ми нарешті будемо пишатися своєю державою, то Україна матиме всі ознаки цивілізованої держави; а символ її — буде об’єднуючим фактором, що закріплює реальну єдність народу, а не просто обов’язковим елементом масових ритуалів.
