Прем’єр щиро хоче як краще
Близько 60 керівників підприємств-боржників по валютних кредитах, отриманих під гарантії уряду, у вівторок за розпорядженням прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка було заблоковано в актовому залі Кабінету Міністрів, — повідомляє Інтерфакс-Україна.
Докоряти, язвити, повчати, обурюватися з цього приводу — практично безглуздо. Журналісти, пишучи про чергове «полонення» директорів, опиняються в дурнуватому положенні — ми пишемо, а прем’єр все одно так чинить. Судячи з усього, Валерій Павлович щиро не розуміє, чому він не може «блокувати» директорів, які не повертають кредити. Якщо це так, то як тут не пригадати генерала з роману Войновича «Пригоди солдата Чонкіна». Цей генерал був щиро вражений, коли йому сказали, що він не може розстріляти, кого захоче.
Можливо, немає сенсу вказувати прем’єру на неадекватність його вчинків, на невідповідність цілей («інтеграція в Європу») і методів. Важливо відмітити от що. Напевно уряд щиро хоче поліпшити ситуацію в країні. Прем’єр чесно використовує всі свої навички й уміння, але час, коли ці методи управління працювали — давно пройшов.
За традицією зазначимо про повну відповідність один одному полонених і тих, хто бере в полон. Ніхто з них досі не подав на прем’єра в суд (хоча б за незаконне затримання). За повідомленням агентств, «настрій у полонених добрий, вони дивляться телевізор». І це найсумніше.
Такі поняття, як честь, гідність, права громадян, за роки комуністичного режиму були повністю девальвовані. Ставлення громадян до держави в Україні, як і колись, визначається простим постулатом: «Живий, і слава Богу!»
Не забудьмо й економічного аспекту проблеми, відзначивши неефективність таких заходів. За даними віце-прем’єра Сергія Тигипка, за два останніх місяці підприємства АПК, які мають заборгованість за валютними кредитами, погасили 0,5% своїх боргів, підприємства, що підпорядковані Міністерству промислової політики, — лише 0,1%, підприємства, підпорядковані Міністерству охорони здоров’я, взагалі нічого не платили.
КОМЕНТАР ПСИХОЛОГА
Ірина МАНОХА, заступник директора Інституту соціальної та політичної психології АПН, кандидат психологічних наук:
— В психології є поняття так званого стресогенного чинника. Такі чинники можуть спровокувати порушення різних особових функцій — від фізіологічних до виробничих і соціальних. Ситуації, подібні до «затримань» директорів, безумовно, містять у собі стресогенний чинник. І не тому, що, приміром, директор підприємства як носій певної посадової функції і відповідальна особа не готовий до стресів. Гадаю, керівники такого рівня мають досвід і більш складних у психологічному плані ситуацій. Однак ці дії щодо повернення кредитів і боргів підприємств непродуктивні й неадекватні з професійної точки зору. І вони провокують стресогенний чинник вже іншого характеру: керівник потрапляє в ситуацію, яка в професійному й посадовому плані є для нього неадекватною.
Записав Олег ІВАНЦОВ, «День»
№212 05.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
