Про послідовність та спадкоємність

Сьогодні в Белграді відбудеться саміт країн Центральноєвропейської ініціативи, в якому братиме участь глава українського уряду Микола Азаров. Наступного тижня відбудеться візит сербського президента до нашої країни. Чого очікують у Сербії від сьогоднішнього форуму та переговорів Бориса Тадіча з українським Президентом? Про це «Дню» — в інтерв’ю Надзвичайного й Повноважного Посла Республіки Сербія в Україні Душана ЛАЗІЧА.

— Пане посол, у першому інтерв’ю «Дню» ви казали, що нашим країнам необхідно інтенсифікувати діалог на найвищому рівні, щоб відносини між країнами розвивалися інтенсивніше. Що ви можете сказати тепер із цього приводу? Чи виправдалися ваші очікування на інтенсивніший діалог?

— Так. Протягом минулих одного-півтора року відбувалися важливі позитивні зміни в співпраці між нашими країнами. За цей період відбулося достатньо обопільних політичних візитів, що стали значним поштовхом для подальшого всебічного розвитку наших двосторонніх відносин і співпраці.

Ми продовжимо роботу в цьому напрямку. 4 листопада в Белграді відбудеться саміт прем’єр-міністрів країн Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ). До кінця року Сербія головуватиме в цій організації, а потім головування перейде Україні. Важливий момент, щоб ми забезпечили хорошу спадкоємність роботи ЦЄІ.

І для Сербії, і для України, як і для всіх країн — членів ЦЄІ, це дуже важлива організація, що займається актуальними й важливими питаннями розвитку регіональної співпраці між країнами-членами.

— І які головні питання обговорюватимуться на цьому саміті ЦЄІ?

— На порядку денному белградського саміту обговорюватиметься розвиток економічного співробітництва в регіональних масштабах. Це надзвичайно важлива й актуальна тема для всіх країн, що входять до ЦЄІ. Усім відомо, що у світовій економіці та фінансах існують серйозні проблеми. Зважаючи на порядок денний, я переконаний, що там буде дуже корисна дискусія, обмін інформацією й досвідом для створення доброї основи для подальшого розвитку економічного співробітництва. Звісно, там обговорюватимуться й інші питання, але у фокусі буде економічна проблематика.

— А хіба не буде двосторонніх зустрічей українського прем’єра із сербськими високопосадовцями?

— Звісно, під час саміту будуть двосторонні зустрічі прем’єр-міністра України Миколи Азарова з нашим прем’єр-міністром, главою нашого парламенту, а також з президентом Республіки Сербія Борисом Тадічем, який днями збирається з офіційним візитом до України.

— Наступного тижня?

— Так.

— Чого очікують у вашій країні від цього візиту?

— Поки ці питання готуються. У нас є проекти, над якими ми спільно працюємо. Будуть підписані деякі двосторонні угоди. У нас добра правова база відносин між нашими країнами. Хоча є договори, що застаріли. Тепер виникли нові, сучасні завдання, й усе це треба узгоджувати. Хочу звернути увагу на те, що дуже скоро набере чинності підписана угода про безвізовий режим. Це теж важливий момент, що стосується розвитку спілкування між громадянами наших країн. Безумовно, безвізовий режим сприятиме також активізації діяльності бізнесу.

— А які є питання, що будуть вирішені під час цього візиту вашого президента до нашої країни?

— Під час візиту на такому рівні багато речей можуть вирішуватися ефективно й швидко. Але хочу зазначити, що між нашими країнами відкритих політичних питань немає. І це дуже хороша основа для розвитку співпраці в усіх сферах наших двосторонніх відносин.

— Я знаю, що у вашій країні проводився тендер з продажу авіакоманії Jat Airways. Чи не планують у вашій країні запросити українських інвесторів, щоб вони купили цю авіакомпанію?

— Я не виключаю такої можливості. Авіакомпанія Jat Airways існує кілька десятиліть і має авторитет на міжнародному рівні.

Я хотів зауважити, що кілька тижнів тому в рамках довгострокової стратегії присутності на українському ринку наша компанія Мk Group відкрила в Яготині один з найбільших елеваторів у вашій країні. Існують також хороші можливості для роботи українських компаній на ринку Сербії. Ми створили й створюємо хороший інвестиційний клімат і умови для іноземних вкладень у нашу країну.

З метою розвитку успішного економічного співробітництва зараз триває підготовка до організації засідання міжурядової сербсько-української комісії з торговельно-економічної й науково-технічної співпраці.

Можливості співпраці дійсно великі. Інтереси Сербії й інтереси України в більшості випадків збігаються. Тому тепер нам треба далі інтенсивно працювати. Політичні візити полегшують нам роботу. Політичний діалог на високому рівні — це зелене світло світлофора для розвитку співпраці в усіх сферах.

— Пане посол, ви кажете, що у нас хороші політичні відносини. А що у вас думають про одруження 25-річного сина Ахметова Даміра з 20-річною дочкою цукрового магната Міодрага Костіча — Діаною?

— Це суто їхнє особисте життя, яке мені б не хотілося коментувати.

— Але це ж, напевно, позитивно впливає на розвиток економічних відносин між нашими країнами? Часом цей елеватор не належить цьому сербському магнатові?

— Саме йому.

— У пресі повідомляється, що в грудні Сербія отримає статус кандидата на вступ до ЄС, який переживає дуже складний період. Багато хто говорить про загибель Європи. Чи не впливає все це на рішучість Сербії стати членом ЄС?

— Євроінтеграція, членство в ЄС є основним пріоритетом нашої зовнішньої і, я б сказав, внутрішньої політики. У цьому напрямку ми працюємо впродовж багатьох років. Це нелегкий процес трансформації суспільства. Треба зробити багато чого: провести не лише економічні, а й інші реформи. На цьому шляху ми досягли багато чого. Європейська комісія запропонувала надати Сербії наприкінці року статус кандидата, щоб потім розпочати переговори про членство в Євросоюзі. Для нас це дуже важливо. Хочу зазначити, що ми розглядаємо євроінтеграцію не лише як виконання завдань Євросоюзу. Приймаючи європейські закони, норми й цінності, ми робимо це насамперед для себе, для розвитку нашої країни та добробуту нашого народу.

У світі існують серйозні проблеми. І, виходячи з цього, вважаємо, що нам слід постійно й послідовно здійснювати нашу основну європейську орієнтацію та політику. І Сербія, і Україна належать Європі, є європейськими країнами. І, звісно, рухаються в цьому напрямку.

— Пане посол, на вашу думку, чи має Європейський Союз давати перспективу членства Україні в тій чи іншій формі?

— Я не хотів би говорити: має чи ні. Найголовніше, щоб реформи і Сербія, і Україна реалізовували по суті справи. Якщо ми реалізуємо європейські реформи й зацікавлені стати членами Євросоюзу, ми станемо членами цього клубу, виконавши необхідні умови та передумови.

— Як у Сербії ставляться до процесів, що відбуваються в нашій країні над екс-прем’єром і членами колишнього уряду, що на Заході зараз розглядається як перешкода на шляху інтеграції України до ЄС?

— Я не хотів би втручатися у внутрішні справи інших країн. Владі, що отримала мандат від народу в результаті вільних виборів, треба вирішувати внутрішні проблеми демократичним шляхом, поважаючи сучасні досягнення. Звісно, якщо ми хочемо стати членами Євросоюзу, нам треба прийняти закони й реалізувати зміни, що охоплюють не лише економічну, політичну, а й інші сфери суспільства. Наскільки я бачу, й ви, й ми йдемо цим шляхом. На цьому шляху є й буде багато проблем і перешкод. Навіть коли ми будемо членами ЄС, проблем не поменшає. Навпаки, вони перейдуть на інший рівень. Адже метою нашої діяльності є підвищення рівня життя нашого населення й розвиток країни в цілому.