Проблема 2000 року,

Нагадаємо, що проблема 2000 року пов’язана з тим, що багато комп’ютерних програм і систем, а також мікропроцесорів, які керують роботою переважної більшості електронного обладнання, при обробці даних використовують короткий формат дати, що ігнорує сторіччя. Наприклад, дата 27 лютого 1996 року подається як 270296. Відповідно 1999 рік позначається як «99», 2000 рік позначатиметься як 00 і сприйматиметься як нульовий або сотий, але тільки не як рік, що йде за 1999 роком. Це означає, що всі ці системи не зможуть правильно виконати дії, пов’язані з часовими відрізками й визначенням дати/часу 2000 року.

«Ну й що?» — запитає більшість наших читачів, котрі не мають спеціальної освіти. А те, що всі ці системи керують запуском ракет та електростанціями, рухом повітряного й наземного транспорту, медичним обладнанням життєзабезпечення хворих, міжнародними банківськими й фінансовими системами.

Якщо не зробити необхідних зусиль, ми замість щасливого Нового року отримаємо комп’ютерний кінець світу і, на жаль, цього разу це не журналістське перебільшення.

«МИ ХОЧЕМО ЗНАТИ: ЧОГО НАМ ЧЕКАТИ 1 СІЧНЯ 2000 РОКУ В УКРАЇНІ?»

Цього тижня Американська торговельна палата провела семінар «Проблема 2000 року в Україні», на якому були присутніми представники американських компаній в Україні, експерти та члени комісії, створеної при Кабінеті Міністрів України.

Ілля КУЦЕНКО (Експертна рада при КМУ): «Для розв’язання проблеми необхідно всім об’єднати зусилля, у нас явна нестача часових і фінансових ресурсів, відсутня єдина методологія».

Олександр БАРАНОВ (заступник голови урядової комісії з розв’язання «Проблеми-2000», гендиректор державного агентства з інформатизації): «Проблема 2000 року існує давно. Ми її проробили і в результаті запропонували створити комісію. За попередніми оцінками, в Україні понад 10 тисяч інформаційних систем, багато з яких зачепить ця проблема. Прем’єр Валерій Пустовойтенко поставив завдання: визначити найболючіші точки. Через півтора-два місяці отримаємо результати досліджень. Фінансових і матеріальних коштів не вистачає. Керівники всіх рівнів повинні усвідомити цю проблему не як глобальну, а як локальну, що безпосередньо стосується кожного з них».

Володимир ФУРАШЕВ (секретар урядової комісії з розв’язання «Проблеми-2000»): «Уряд дуже серйозно ставиться до проблеми. Роботи в Україні в цьому напрямі проводяться вже 2-3 роки, протягом яких вивчалися всі заходи, що проводилися в світі. Прем’єр-міністр чітко дав зрозуміти, що за будь-якого розкладу основні больові точки будуть прикриті: транспорт, енергетика, соціальна сфера. Менталітет українця такий, що передусім ми розраховуємо самі на себе».

Сергій ПАРАШИН (керівник Міжнародного центру «Енергетика та інформатика — ХХI століття», колишній директор ЧАЕС): «Проблема-2000» приголомшила мене своїм обсягом. За трудовитратами вона набагато більша, ніж проблема ліквідації аварії на ЧАЕС. Сама проблема проста: виправити одну помилку, пов’язану з форматом дат. Але виправити її треба у величезній кількості взаємопов’язаних систем. А потім найретельнішим чином їх протестувати. Якщо комплекс складається зі 100 взаємозв’язаних комп’ютерів або електронних пристроїв, то він буде непрацездатним, навіть якщо помилку не виправлять лише в одному із них. Я боюся настроїв шапкозакидницьких. Ми не встигаємо за всіма параметрами. На прикладі інших країн видно, що для якісного розв’язання проблеми необхідно принаймні 2 роки. Становище ускладнюється тим, що безліч висококласних українських програмістів виїхали на Захід. Керівники переважної більшості організацій взагалі не уявляють суті проблеми. Урядову комісію створено 10 днів тому, але в ЗМІ про це не сказано ні слова. У США пройшов тиждень, присвячений цій проблемі. Почався він виступом президента Білла Клінтона, а закінчився виступом віце-президента Альберта Гора. Вся країна, всі ЗМІ «гуділи» й все одно, як показав загальнонаціональний досвiд, 25% керівників малого бізнесу не знають про цю проблему.

Головне — усвідомити той факт, що це — не технічна, а організаційна проблема. За однією з експертних оцінок, нам необхідно як мінімум 140 млн. гривень. І освоїти їх треба за півроку».

Сергій РАЧИНСЬКИЙ (Часопис «Computer World Київ»): «До розв’язання проблеми причетні три групи управлінців. Перша група: керівники організацій. Їм необхідно знати про системний підхід для розв’язання цієї проблеми. Вони повинні ухвалити рішення й віддати наказ про проведення робіт. Але саме вони, як правило, взагалі не уявляють, що це таке. Друга група: середня ланка. Вони знають про проблему, але чекають команди від керівників. Третю групу становлять програмісти й комп’ютерники. Вони чудово знають проблему, знають шляхи технічного вирішення, але не можуть організувати комплексне проведення робіт навіть у масштабі своєї фірми, не кажучи вже про галузь або всю країну.

Ми найближчим часом плануємо створення web-сайта, на якому буде зібрано всю доступну інформацію з цієї проблеми».

Нейл ГЛЕЙННІ (експерт Світового банку): «Моє завдання — оцінити ризик можливих наслідків в Україні при настанні комп’ютерного ефекту 2000 року. Для мене стало дуже великою несподіванкою, що досі так мало людей в Україні знають про цю проблему. Ми на Заході зазвичай усе плануємо заздалегідь, а не в останню хвилину. Хотів би звернути увагу на те, що тут присутній такий підхід: нехай кожен фахівець робить свою справу й усе буде добре. На Заході ми підходимо по-іншому: суспільство жорстко стежить за тим, хто та як робить. Ще одна різниця в підході до «Проблеми-2000»: у західних країнах вона вважається найбільшим управлінським завданням, а в Україні — технічним. Мене непокоїть і те, що я не побачив планування непередбачених ситуацій. В Україні все часто зводиться до того, що недостатньо грошей для швидкого розв’язання проблеми. Хотів би зазначити: навіть якщо гроші виділять у повному обсязі, все треба робити своєчасно».

На запитання кореспондента «Дня», чому саме Американська торговельна палата провела семінар із питань «Проблеми-2000» в Україні, організатор семінару, керівник Комітету з питань інформатизації й телекомунікацій при Палаті Еммі Генглер сказала: «Ми хочемо знати: чого нам чекати 1-го січня 2000 року в Україні? Ми хочемо також допомогти вам у розв’язанні цієї проблеми, враховуючи досвід США та інших розвинених країн».

На запитання кореспондента «Дня»: «На семінарі неодноразово згадувалося про брак фінансових коштів. Проте вчора уряд ухвалив рішення про виділення 12 млн. гривень (майже десята частина від цифри в 140 млн. гривень, що наводилася) на придбання томографа для поліклініки Кабміну. Чи достатньо усвідомлює уряд «Проблему-2000»? Олександр Баранов висловив припущення, що придбання томографа — це плановий захід, і запевнив, що уряд цілком усвідомлює проблему. Володимир Фурашев висловив здивування з приводу цифри в 140 млн. грн. За його словами, суму можна буде назвати тільки після проведення попередньої оцінки робіт. На запитання про строки цієї оцінки він сказав, що уряд постановив провести її до 1 березня, але «це нереально». Найреальніший строк — 20 березня.

Серед пропозицій учасників семінару я б виділив пропозицію представника Microsoft.corp Джойса Сроніпа про консолідацію зусиль програмістів недержавних компаній для виправлення тих програм, розробники яких емігрували на Захід і тих фірм-розробників, які перестали існувати.

Але найоригінальнішим, безумовно, є пропозиція, щоб Президент України Леонід Кучма половину часу своєї передвиборної кампанії витратив на інформацію про «Проблему-2000» й половину коштів на проведення своєї виборчої кампанії витратив на оплату праці тих програмістів, котрі займатимуться її розв’язанням.

IСТОРIЯ ПИТАННЯ

Перші публікації з питань «Проблеми-2000» з’явилися 1984 р. у США. Широкий аналіз ситуації почався 1991 р.

1995 р. Компанія IBM провела першу конференцію «Year 2000».

1996 р. Провідні громадські організації Європи та Америки, що об’єднують фахівців в області інформаційних технологій, звертаються до урядів розвинених країн із попередженням про майбутню небезпеку. Цього ж 1996 року в США починається практичний етап розв’язання проблеми. Зроблено попередній аналіз обсягу робіт, розставлено пріоритети систем й підготовлено попередній кошторис витрат у $ 3 млрд.

1997 р. Урядом США проведено уточнений аналіз обсягу робіт, кошторис витрат зріс до $ 4,5 млрд. Ці витрати охоплюють тільки урядові системи.

1998 р. Господар корпорації Microsoft Білл Гейтс надсилає лист до конгресу США з поясненням проблеми.

Президент Білл Клінтон створив спеціальну Раду з проблеми й призначив голову ради своїм помічником.

У Росії 30 травня видано розпорядження уряду про початок робіт із питань «Проблеми-2000» у міністерствах, відомствах і місцевих органах влади.

В Україні 17 серпня видано розпорядження Кабміну «Про проведення інвентаризації комп’ютерних інформаційних систем усіх міністерств і відомств».

Автор складає подяку МЦ «Енергетика та інформатика — ХХI століття» за надані матеріали та Світлані Симоненко (UBS) за люб’язне запрошення взяти участь у семінарі.