Прощальна хроніка від Олександра Клековкіна

1950

БЕЗКОНФЛІКТНА ДРАМА. 1 травня відбулася прем’єра вистави «Калиновий гай» О. Корнiйчука у київському театрi iм. I. Франка. «Поїхав я у свiй любимий, омрiяний Калиновий гай, в той час, коли народ так тяжко жив, голодував. А я насолоджувався, спостерiгав квiтуче життя», — приносив покаяння О. Корнiйчук в одному з своїх виступiв пiсля ХХ з’їзду партiї. Цим виступом драматург, та й не тільки драматург (Корнiйчук у рiзнi часи обіймав посаду мiнiстра закордонних справ України, був головою комiтету в справах мистецтв України, головою Спiлки письменникiв України, головою Верховної Ради УРСР, депутатом Верховної Ради СРСР) визнав вимушену iдеологiчну заданiсть своєї творчостi. У статтi «Театр i драматург», яка була надрукована у «Лiтературнiй газетi» вiд 6 та 10 вересня 1951 року, Г. П. Юра висловлював деякi думки стосовно проблематики сучасної драматургiї, якi безпосередньо можна вiднести i до «Калинового гаю». «Деякi драматурги обмежуються популярною схемою щодо показу подолання вiдсталостi i консервативностi колгоспних керiвникiв, якi зiткнулися з iнiцiативою, енергiйнiстю i наступальнiстю передових людей колгоспного села». I тодi простежувалася схожiсть сюжетних лiнiй «Калинового гаю» з «В степах України», переклик у характерах та рисах головних героїв. Перед театром, безумовно стояло завдання не повторюватися».

ГОЛОМОЗА СПІВАЧКА. 11 травня перша постановка «Голомозої спiвачки» Ежена Йонеско у «Театрi полуночникiв» Нiкола Батайєм. Вiдтодi виникло поняття «критичного театру», яке застосовується відносно драматургiї Йонеско, Беккета, Жене.

АВАНГАРДИСТСЬКЕ МИСТЕЦТВО. Книга iталiйського фiлолога Ренато Поджолi «Теорiї авангардистського мистецтва». Одним з потужних чинників-посередникiв у процесi соцiальної адаптацiї авангарду Ренато Поджолi вважає моду. Функцiя моди — безперервна стандартизацiя, включення раритетiв та новинок у сферу глобального споживання. Сутнiсть дiї моди полягає у постiйнiй переробцi явищ елiтного авангарду в загальнодоступний кiтч. «Завдяки впливу моди, авангард приречений завойовувати ту саму популярнiсть, якою вiн нехтує — i в цьому початок його кiнця. Фактично це i є неминуча, невблаганна доля кожного руху: повстати проти моди, що йде, i помирати, коли з’являється iнша мода, рух або авангард». Проте вплив моди у цiй сферi не є абсолютним. Межi йому кладе особлива публiка, публiка авангардистська, яку Поджолi визначає як «iнтелектуальну елiту», котра, не маючи єдиної соцiальної бази, формується спонтанно шляхом простого виразу пристрастi, захоплення тим або iншим «винятковим» напрямком у мистецтвi. Кристалiзацiя авангардистської публiки відбувається через блискучо декларованi симпатiї i та антипатiї. Cаме у предметi поклонiння, i тiльки в ньому, виявляється причина для єднання публiки в особливу групу. Такий фанатизм авангардистської публiки iнодi переростає у справжнiй духовний тероризм. Художники часто хочуть, за словами Малларме, «страйкувати проти суспiльства. Проте, як зазначає Поджолi, «для того, щоб страйкувати, треба спочатку бути найнятим».

ТРИЛЕР. Поширюється жанр кiно — «thriller» (трилер), моторошна iсторiя, котра викликає почуття жаху. Неперевершеним режисером у цьому жанрi був Альфред Хiчкок.

PERFORMANCE. Перформенс — одна з модернiстських течiй: мистецтво дiї — «action art». Художнiй твiр замiнюється простим жестом, розiграним «видовищем» або спровокованою «подiєю» («хеппенiнг», «перформенс», «флуксус», «мистецтво процесу», «мистецтво демонстрацiї»). Визнаними основоположниками цих форм є художник Клаес Олденбург, органiзатор i теоретик хеппенiнгiв Аллан Капроу i композитор Джон Кейдж, проте витоки акцiонiзму слiд шукати у дiяльностi футуристiв, дадаїстiв i сюрреалiстiв. Бiля колиски цього типу видовища стояли композитор Джон Кейдж, хореограф Марсе Каннiнгем, спецiалiст в галузi вiдео Нейм Джюн Парк (Нам Джун Пейк), скульптор Аллан Кепроу.

«ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ». 14 січня у Театрі-студії Йосипа Гірняка у Філадельфії відбулася прем’єра «політичної сатири» «За двома зайцями» Миколи Понеділка за Михайлом Старицьким і, судячи з опису, за мотивами колишньої вистави «Березоля». Як писала критика, це не був ані шарж на М. Старицького, ані перелицьовка, ані переробка, — є це радше «переливання» в готові судини сцен і персонажів Старицького народно-радянського гумору. Починається п’єса розмовою Сірка і Сірчихи про молебень, який правиться у церкві в наміренні святого Йосипа Віссаріоновича, імітуючи стиль відправи. Гумор тут базований на антитезності хору піонерії та комісарського дякування з церковністю. Після цього йдуть відомі сцени Голохвастова з Пронею та Галею, тоталітарні методи Лимерихи супроти Голохвастова та подвійне його зобов’язання заручитися з Пронею і Галею. Друга дія — це гротескові заручини з Пронею в Сірків. Третя дія — міщанські заручини з Галею в Секлети. В четвертій дії — підготовка до весілля Голохвастова з Пронею. Всіх весільних переодягають в «елегантні» костюми, бо мають приїхати американські кореспонденти. Оскільки кореспонденти змінили свою думку — комсомолія стягає з усіх одяг прямо серед хати, а Секлета, виявивши факт подвійного заручення, розбиває весілля.

Щодо дійових осіб, то їхні функції у виставі розподілилися так: Голохвостий — радянський генерал від пропаганди, Прокіп Сірко — колгоспник, Явдоха Сірчиха — його дружина, Проня Прокопівна, їхня дочка, комсомолка.

Гірняк у ролі Голохвастова створив закукурічений, гордий з себе тип хвалька, міщанина, який ходив із задертою головою, нікого не помічаючи. Він був гримований під Гітлера, ставлячи таким сценічним засобом знак «дорівнює» між побутом одного диктатора і піком другого.

ПОШИЛИСЬ У ДУРНІ. 25 березня відбулася прем’єра вистави «Пошились у дурні в Америці» Івана Керницького за М. Кропивницьким у Театрі-студії Йосипа Гірняка У Філадельфії. Вистава була здійснена також за мотивами вистави «Березоля». Дія в І. Керницького перенесена на американсько-український побут. Головні герої вистави Кукса і Дранко — це заможні фермери-сусіди; Антон і Василь — це нові прибульці-іммігранти.

1951

БРЕХТ. 10 січня прем’єра вистави «Мати» Бертольда Брехта у «Берлiнському ансамблi». 17 березня прем’єра вистави «Допит Лукулла» Брехта у Державнiй оперi. 7 жовтня Брехту присуджена Нацiональна премiя НДР.

ІТАЛІЙСЬКА МОДА. 12 лютого на вiллi Торрiдж’янi у Флоренцiї Дж. Джорджинi органiзував перший показ колекцiй Будинкiв високоЇ моди Iталiї. Так в Iталiю прийшло нове видовище. Незабаром натовп суперзiрок Голлiвуду — Мiрна Лой, Лоретта Янг, Барбара Стенуiк, Деборра Керр, Рiта Хейуорт, Iнгрiд Бергман — заполонив Iталiю, щоб поновити свiй гардероб. Туди ж вiдправились представницi Савойської династiї, iнфанта Iспанська, Ротшiльди та Грейс Келлi. (Початок див. у «Дні» від 28. 01. Далі буде)