Рабиновича спробували «винести з хати»

Олександр ЛАВРИНОВИЧ, народний депутат:

— Відомо, що пан Рабинович — один із найближчих людей Президента України, з яким він тривалий час був у найкращих стосунках, і той факт, що тепер проти нього приймається таке рішення, якраз свідчить про те, що оточення чинного Президента втрачає своїх вірних соратників. Прізвище Рабиновича тепер, очевидно, стало в один ряд із Лазаренком, Лобовим та іншими. Останніми роками намітилася цікава тенденція, коли люди з кола Президента, які серйозно впливали на прийняття державних рішень, раптом виявляються порушниками законодавства, чого раніше чомусь ніхто не завважував. Щодо методу «відсторонення» — заборони в'їзду до України — то це достатньо екстравагантний спосіб, і, очевидно, він найпростіший у цій ситуації.

В'ячеслав ПІХОВШЕК, автор і ведучий «Епіцентру»:

Вадим Зиновійович завжди у своїй політичній поведінці вирізнявся неабиякою часткою авантюризму. Я пам'ятаю ситуацію на початку президентства Кучми, коли Вадим Зиновійович примудрявся публічно стверджувати в газеті «Новое русское слово» в Нью-Йорку, що він припинив операцію з продажу Україною ядерної зброї до країн Близького Сходу. У мене завжди поставало при цьому запитання: «Хто в країні Президент?».

Дана ситуація не пов'язана з конкуренцією серед групи осіб, яку в Україні абсолютно неправильно називають «олігархами». Це радше стало слідством певного ланцюга логічних помилок поведінки самого Вадима Зиновійовича. Дотримуючись думки Дмитра Табачника, яку він висловив Тетяні Коробовій у інтерв'ю — що в Україні немає олігархів, а є бізнесмени, — вважаю, що Вадим Рабинович у якийсь момент втратив грань між тим, де великий бізнесмен перетворюється на людину, яка намагається видавати власні дії за політичні рішення.

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, член Нацради з питань ТБ і РМ:

— Я думаю, що доля Вадима Зиновійовича — це можлива доля будь- якого з олігархів у нашій країні. Бо олігархи так чи інакше хочуть використати свою близькість до влади для того, щоб робити в країні бізнес. На жаль, за іншими принципами робити великий бізнес у нас поки що неможливо. Безумовно, що у Вадима Зиновійовича було багато друзів, партнерів і конкурентів, які так чи інакше хотіли б його позбутися. А оскільки звичайних бізнесових способів врегулювати відносини, можливо, не існувало, то в цьому разі існує спосіб силовий. Чи були для цього причини, чи були для цього підстави — безумовно, немає в нашій країні олігарха, котрий в тій чи іншій формі не порушував би закон. Тому підстави завжди знайти можна. Це ціна влади. Отож, я думаю, все, що відбувається, — закономірно. І, на жаль, трагічно. Сьогодні людина може бути на вершині влади, а завтра — або за межами країни, або у в'язниці. Це відбувається через те, що суспільство допускає до вершин влади людей, котрих у нормальному суспільстві ніколи б там не було.

Посольство Ізраїлю в Україні поки що відмовляється коментувати рішення СБУ щодо Рабиновича. На час підписання номеру до друку не отримано також відповіді від МЗС України на факсовий запит «Дня» які дії особи можуть призвести до заборони в'їзду в країну; коли й щодо кого востаннє застосовувалася така заборона Україною і чи не є Рабинович водночас громадянином України.