Реанімація газової «перемоги»?
Найближчим часом Україні, мабуть, знову доведеться відстоювати основу своєї економічної незалежності — газотранспортну систему — від зазіхань монопольного постачальника газу, який вважає «здачу» української труби єдиною нашою можливістю пристосуватися до європейських газових цін, на які віднині переходять зарубіжні споживачі цього російського продукту.
Приймаючи українських журналістів у висотному «олівці» в московських Черемушках, заступник голови РАО «Газпром» Олександр Медведєв одразу ж наголосив, що ціна газу, який поставляє компанія «Росукренерго», була зафіксована лише на перше півріччя, а трохи пізніше зазначив, що тариф на транзит російського газу по українській території «зафіксований на п'ятирічний термін». «Це означає, — не без деяких складнощів для сприйняття зазначив Медведєв, — що еволюція цієї ціни (звісно, не транзиту, а газу. — Авт. ) залежатиме від того, як розвиватиметься рівень ринку України». І пояснив, що сьогодні зазначене «Росукренерго» продає газ НАК «Нафтогаз України», а також новоствореній компанії «Укргаз-енерго», яка отримала в Україні право на продаж обмеженої кількості палива (цим Медведєв явно незадоволений, оскільки «пінку», тобто дельту з безпосередніх споживачів газу, за його словами, зніматиме тепер переважно не «Укргаз-енерго», а якісь трейдери, яких незрозуміло нащо «підсовують»). І ось як він описує доданки української ціни. «У «Росукренерго» формула ціни на російський газ (нагадаємо, що цей секретний алгоритм виходить у результаті на $230 за тисячу кубометрів. — Авт. ), яка залежить від коливання цін на нафтопродукти, і в нього контракт на купівлю середньоазіатського газу, зафіксований до кінця цього року, — розповідає Медведєв. — Якщо ціна на туркменський газ змінюватиметься, то цей покупець буде вимушений щось робити... нова ціна на туркменський газ буде встановлена до 1 липня...». «Якщо повернутися до передісторії питання, то йшлося про перехід Росії й України на взаємовідносини в газовій сфері на європейські принципи ведення бізнесу, — «відверто» розказує Медведєв й одразу сам себе перекладає зрозумілою простим смертним мовою: — Все одно ми прийдемо до того, щоб в Україні були європейські ціни. Поки що «Росукренерго» продає не за ринковою ціною, оскільки $95 не є ринковою». А майбутню ціну він назвати відмовився, однак під тиском українських журналістів зробив вельми прозорий натяк: у Європі, мовляв, газові ціни після січня підвищилися на 20—30%. Звідси легко спрогнозувати: «Газпром», діючи від імені «Росукренерго», ймовірно, добиватиметься з другого півріччя ціни для російсько- туркменської газової суміші в розмірі $120—160, але зійдуться, мабуть, на $110, як у Молдові. І знову ціна не буде зафіксована більше ніж на півроку.
Медведєв узагалі назвав «політиканством» спроби перегляду газової угоди між «Газпромом» і «Нафтогазом України» від 4 січня, а також зазначив, що для перегляду цієї угоди в судовому порядку «немає жодних підстав». При цьому він без будь-якого збентеження уточнив, що «жодна газова система» (малася на увазі конкретна система газопроводів Середня Азія — Центр) не зможе одночасно «пропустити» закуплений Україною та Росією туркменський газ, тому по ній проходитиме тільки той, що належить «Газпрому», «і це не наше рішення, — наголосив Медведєв, — це рішення туркменбаші. (За словами українських газовиків саме цей убивчий аргумент, викладений Росією на стіл січневих переговорів, примусив Україну підписати згадану угоду, яка, як вони визнають, не позбавлена, з огляду на національні інтереси нашої країни, «деяких» недоліків).
Вправно уникнувши потенційних судових розбірок, якими його спробували шантажувати українські журналісти, газпромівський дипломат (його самовладанню можна позаздрити — жодного разу не підвищив голосу і не показав, що його дратують запитання або журналісти, які самі не дослуховують довгих тирад) із видимим задоволенням і без будь-яких навідних запитань «заспівав», як кажуть, головну пісню про старе: «Ми пропонували адаптувати економіку України до нових цін дуже простим і зрозумілим способом, заснованим на існуванні принципових домовленостей про створення газотранспортного консорціуму. Він міг би взяти на себе не тільки фінансові зобов'язання по інвестиціях в газотранспортну систему, а й складне завдання з технічного управління. Холодні січневі та лютневі дні показали, що насправді система справляється не так, як годиться. Усі заходи з економії газу в Україні виявилися неефективними. Чим більше газу ми подавали в систему, тим більше українська система споживала, попри всі розпорядження з економії, які робив прем'єр Єхануров. Тобто система була некерованою... (тут дуже легко уявити гнівну реакцію глави «Нафтогазу України» Олексія Івченка. — Авт. )». При цьому Медведєв не забарився дорікнути Україні в неефективному використанні енергоресурсів і вказав, що насправді підвищення газових цін для України «є благом», оскільки «жодними указами цієї системи не зміниш, поки не запрацює енергозбереження». У принципі погоджуючись з одним із «благодійників», київські журналісти намагалися все ж з'ясувати, а яким же чином «Газпром» має намір допомагати Україні модернізувати продірявлену газотранспортну систему, якщо «справжньому», як він висловився, консорціуму буде даний хід. Ця структура, за запевненням Медведєва, дозволить Україні «протягом двох-трьох років спокійно адаптувати економіку до нових реалій європейського ринку». При цьому він щиро здивувався з приводу того, чому все це, враховуючи можливість залучити в консорціум будь-якого третього європейського партнера, було знехтуване: «Це все для мене загадка». Більш того, газпромівський заступник голови визнав навіть доречним дати не зовсім дипломатичну оцінку: «Усе це (відмова від консорціуму. — Авт. ) було піднесене як успіх української демократії. Мовляв, захистили газотранспортну систему від зазіхань іноземних власників». І знову завів розмову про втрачені Україною можливості: «Коли приходить інвестор — це благо. Ми зацікавлені, щоб система нормально працювала». І навів приклад: ніхто ж не каже, що «Газпром» використовує «Інтерколектор» (трубу, що подає газ, у тому числі й російський, із континенту у Велику Британію. — Авт. ) для диктату британських споживачів.
Уся ця напівправда прояснилася, коли Медведєв почав відповідати на запитання «Дня» про те, на яку частку в консорціумі претендуватиме «Газпром», якщо, наприклад, відновить початкову ціну на газ у $50. «Це питання розрахунку. Треба оцінити газотранспортну систему за допомогою незалежних оцінювачів, а різниця в цінах легко рахується і її легко конвертувати». При цьому з'ясувалося, що потенційний інвестор нібито зовсім не має наміру давати гроші на реконструкцію ГТС: «Ми ціну надалі для України не підійматимемо — як її поставили, так вона і буде, просто оплачуватиметься частково грошима, а частково акціями (мабуть, «Нафтогазу України». — Авт. )». Тут уже, як кажуть, без коментарів...
