Росія: спроба самоізоляції
Учора Держдума РФ запропонувала президентові та уряду розглянути питання щодо виходу Росії з Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з Україною у разі реалізації плану офіційного Києва щодо вступу в НАТО. За ухвалення даного звернення проголосувало 408 депутатів, тобто його підтримали практично всі парламентські фракції. Щоправда, заради справедливості, слід зазначити, що не всі російські депутати із захопленням сприйняли цей документ. Представник фракції «Справедлива Росія» Світлана Горячова, звертаючись до Костянтина Затуліна, який представляв цей документ, сказала:
— Якою є мета подібного звернення: посіяти ще більший розбрат чи все ж таки зблизити Україну з Росією?
— Прокиньтеся, пробудіться, перестаньте шукати в темних закутках дружбу, співробітництво з керівництвом України — їхній і слід згубився, — відповів Затулін. За його словами, текст документа є цілком вивіреним, і його жорсткість виправдана.
Примітно, що вся ця вакханалія відбувалася якраз перед робочим візитом Президента України Віктора Ющенка. Сьогодні Віктор Ющенко вирушає на Соловки — огляне Соловецький монастир і музей ГУЛАГу, покладе квіти до Меморіалу пам’яті жертв ГУЛАГу, до пам’ятника гетьману Калнишевському, до Пам’ятного хреста на Старому соловецькому кладовищі. А 6 червня візьме участь у Міжнародному економічному форумі в Санкт-Петербурзі, на якому будуть присутні лідери близько десяти країн.
До речі, вчора, за дивним збігом обставин, у Москві перебував лідер Партії регіонів Віктор Янукович — зустрічався зі спікером Держдуми Росії Борисом Гризловим. Так що, можна сказати, Віктор Федерович своєю присутністю «освятив» антиукраїнське звернення Держдуми. Хоча згідно з даними офіційного сайту парламенту України, Віктор Янукович зовсім не ходив коридорами Держдуми, а активно голосував у Верховній Раді — причому, цілих чотири рази — «за». Останнє голосування картка Віктора Федоровича зробила вчора о 13.26. Але це, як-то кажуть, деталі... Цілком, утім, красномовні для Франції, що прагне до респектабельності.
Сама Партія регіонів, як і очікувалося, відреагувала на заяву росіян більш ніж спокійно. Мовляв, Україна сама винна — спровокувала братів-слов’ян. Нардеп Тарас Чорновіл вважає, що український парламент офіційно не реагуватиме на заяву Держдуми РФ. «Тому що це звернення, яке носить оціночний характер і не має імперативного наслідку. Це звернення до президента Росії», — пояснив нардеп. У той же час Чорновіл впевнений, що ця заява свідчить про те, що стосунки України та Росії погіршають.
Коли цей матеріал готувався до друку, офіційної реакції Києва ще не надходило, були лише окремі коментарі політиків. Заява міністра оборони України Юрія Єханурова була більш ніж коректною та дипломатичною. Юрій Іванович сподівається, що Росія не вийде з Великого договору. «Держдума, на мій погляд, поміркує з приводу того, щоб ті тісні зв’язки, які є між нашими народами, між двома економіками, все ж таки сприяли тому, щоб окрім заяв далі не було жодних дій», — висловив надію міністр. Він також додав, що в України є свої національні інтереси, і вона діятиме виходячи з них.
Зовсім в іншій тональності висловилися депутати від «Нашої України — Народної самооборони». Член НУ-НС, лідер Української народної партії Юрій Костенко, назвав заяву Держдуми шантажем і політичним тиском. «Ця політика вже переходить усі можливі межі. Це вже прямий шантаж України щодо її можливостей реалізовувати свої національні інтереси», — заявив Костенко. За словами депутата, Росія і російське керівництво поводиться так, начебто Україна — це «або філія Росії, або околиця російської імперії». Він наголосив, що у разі позитивного розв’язання питання щодо вступу України до НАТО, українські взаємовідносини з Росією «піднімуться на принципово інший якісний рівень».
Депутат Андрій Парубій вважає, що Росія навпаки повинна сприяти приєднанню України до Плану дій щодо членства в НАТО. «У пункті 16 договору про дружбу та співробітництво говориться, що Україна та Росія повинні сприяти одна одній при вступі до міжнародних організацій. Отже, Росія мала б, як мінімум, не заважати Україні в приєднанні до ПДЧ, а в ідеалі — сприяти нам».
У БЮТ відреагували приблизно в тій самій тональності. «Подібними заявами російські структури — політичні й урядові — фактично підривають міжнародний статус України як незалежної, суверенної, європейської держави», — зауважив голова комітету Верховної Ради із закордонних справ Олег Білорус. Депутат-бютівець висловив сумнів у тому, що президент Росії ухвалить із цього приводу які-небудь рішення «сьогодні або завтра». «Тому це слід розглядати як спробу шантажу, тиску, а також як міжнародну провокацію», — сказав він.
До речі, радіостанція «Эхо Москвы» провела телефонне опитування: Заклики Держдуми розірвати договір про дружбу з Україною призведуть...
— до зближення Москви та Києва;
— до віддалення Москви та Києва. Навіть перші результати окреслили тенденцію: лише 90 осіб відповіли, що ці дії зблизять Москву та Київ, а 882 сказали, що віддалять.
«Країнам найвигідніше жити у мирі. Тим більше сусідам, і не тільки Росії й Україні, але й Україні й Польщі, Україні й Туреччині й так далі. За великим рахунком, російсько-українські відносини не відрізняються від наших стосунків з іншими країнами. У міф про якусь особливу дружбу і братерські відносини між нашими країнами вірять тільки прихильники «червоних». Наші взаємовідносини вже давно будуються на принципах вигоди й холодного розрахунку. Вони такими і залишатимуться. Москва прагне зберегти вплив на Україну. Київ бачить свою вигоду у вступі до НАТО, що означатиме звільнення від такого впливу. І це той випадок, коли поступатися своїми інтересами на міжнародній арені лише для того, аби вдавати, що Росія нам друг і брат було б просто безглуздо. Тому єдиний можливий вибір для Києва — подолати внутрішні проблеми і рухатися до НАТО, — вважає журналіст Юрій ЛУКАНОВ. — Багато хто в Росії закликає до крайніх заходів. Натякає на можливість війни, якщо Київ і далі прагнутиме вступіти у НАТО. Але приблизно такі погрози лунали, коли до НАТО вступали Латвія, Литва і Естонія. А ще раніше Москва виявляла бурхливе невдоволення вступом до Альянсу колишніх членів Варшавського блоку. Та коли вони вступили, то Росія заспокоїлася».
Однак деякі експерти іншої думки. «Із політичного погляду, це досить самовбивчий хід. Насамперед, для самої Росії, — вважає Олексій КОЛОМІЄЦЬ, президент Центра європейських і трансатлантичних студій, який висловився на сайті Rupor.info. — Тому, що наявність договірної бази в її відносинах з Україною, незважаючи на те, виконується вона чи ні, з формального погляду була безперечним досягненням пострадянської дипломатії останніх років. Відсутність такої бази призведе до остаточної політико-правової плутанини, на основі якої, на жаль, і робитимуться подальші висновки і заяви сторін. Тому такі заяви варто розглядати як початок жорсткої боротьби за вплив на українську політику і внесення необхідних Кремлю змін до Великого договору, які навряд чи будуть прийняті офіційним Києвом, незалежно від кольорів політичного забарвлення Печерських схилів.
Що ж до відносин України з Північноатлантичним альянсом, то така політика Російської Федерації є абсолютно очікуваною. І, як не дивно, агресивні випади Кремля подібного роду жодним чином не зможуть поліпшити сприйняття України країнами НАТО. Після Бухарестського саміту жодна з країн умовної партії «Ні» не схильна змінювати своєї позиції.
Саме ж тло україно-російських відносин однозначно покращуватися не буде. У Росії є абсолютно очевидні геополітичні тенденції, і, на жаль, Україна не в змозі їх перебороти. Замість того, щоб будувати тут певні ілюзії, варто готуватися до гіршого, і враховувати, що Росія готова до величезної конфронтації. І не лише з Україною.
Саме тому у відносинах з Москвою нам потрібно мати реальну міжнародну політику, засновану на чітких стратегічних розрахунках, які сьогодні у діях перших осіб повністю відсутні. Лише в такому випадку у відповідь на експансію, що насувається, буде вироблено єдиний голос світових демократій, в якому найважливішу роль буде приділено Україні.»
