Розум колись переможе

БІЛЬШІСТЬ НА СТИКУ ІНТЕРЕСІВ

Політичне протистояння фракції «Наша Україна» і дев’яти пропрезидентських фракцій несподівано випарувалося при голосуванні за бюджет. «НУ» контролює бюджетний комітет парламенту і не зацікавлена в блокуванні процесу, ну а «дев’ятка», в принципі, проти будь-яких політичних загострень у країні. Не виключено, що ця формула стане «золотою» для затвердження бюджету, і його без проблем затвердять до кінця року. Політологи вже стали робити далекоглядні прогнози про більшість, що намітилася за участi «Нашої України». Напевно, так і буде, але лише при голосуванні за закони, які представляє «НУ» чи контрольовані нею комітети.

ЗВОРУШЛИВА КОРЕКТНІСТЬ

Міністерство фінансів майже не залучало бюджетний комітет Верховної Ради до розробки свого проекту бюджету-2003. У відповідь парламентські «бюджетники» відклали урядовий варіант у бік і розробили «ексклюзивний» проект. При цьому обидві сторони декларують невгамовне бажання шукати компроміс. Проголосований в залі парламенту документ — це варіант бюджетного комітету Верховної Ради. Міністр фінансів Ігор Юшко, коментуючи перше читання, назвав деякі статті проекту «безрозсудними». Приблизно такою лексикою користувався і голова бюджетного комітету депутат Петро Порошенко, коли доручив на руки урядовий варіант. Парадоксально, але при цьому Юшко і Порошенко на людях зовні виглядають друзями «нерозлий вода». Схоже, така зворушлива коректність у політичних відносинах між двома головними суб’єктами бюджетного процесу збережеться й надалі.

ВЧАСНА ПЛУТАНИНА

У першому читанні бюджет приймався буквально знiчев’я. Депутати отримали текст із висновками профільного парламентського комітету до бюджетного проекту за 10 хвилин до голосування. Самі висновки — це понад 100 сторінок дрібним шрифтом. Хтось із народних депутатів навіть спробував тут же розібратися в розданому матеріалі. Дехто просто втратив надію і пішов із зали. Але велика частина завмерла, і стала чекати дива. Перш ніж диво у вигляді прийнятого бюджету сталося, трапилася ще одна колізія. Коли настав час голосувати, виявилося, що депутати не в курсі, за чий, власне, проект бюджету потрібно голосувати, парламентський чи кабмінівський. Кому потрібно, пояснили на вушко, хтось здогадався сам, а більшість просто віддали свої голоси «наосліп», щоб не блокувати процесу. Невідомо, чи була ця плутанина спланованою акцією, чи дійсно секретаріат запізнився з роздачею матеріалів депутатам. Головне, що є результат.

ЛОБІ, ЩО ЗАТАЇЛИСЯ

Галузеві лобі цього року вперше не виявили традиційної агресивності при вибиванні різних бюджетних дотацій і податкових пільг. Вугільники зазнали нищівної поразки в боротьбі за 5 мільярдів гривень субсидій для шахт — їм виділили лише 2,2 мільярда. Широко представлені в усіх фракціях нафтогазові бізнесмени мали намір знизити ренту, яка щорічно відраховується їхнім компаніями до бюджету, від 5 до 2% вартості з усього, що добувається в українських надрах — також не вийшло. Металурги, схоже, остаточно поставили хрест на планах отримати прийнятні умови розвитку галузевого податкового експерименту, як і на надіях отримати борг держави з відшкодування ПДВ. Проте не виключено, що лобісти бережуть сили для головного бою, який розгорнеться на етапі підготовки до другого читання бюджету. Голосування відбудеться через місяць. Вугільники готові страйкувати, нафтовики і газовики — вимагати підвищення цін, металурги — лякати уряд неповерненням валютної виручки. Всі чекають моменту.

Радує те, що проголосований бюджет не має нудотного запаху популізму. Багато статей (наприклад, прибутки від приватизації на рівні 4,3 мільярда), як завжди, невиправдано завищені, але загалом у дискусії не відчувається гострої необхідності депутатів будь що за один рік знизити ціну на ковбасу і увімкнути грошовий станок для потреб знедолених вкладників. Здоровий прагматизм — прямий наслідок відсутності виборів найближчим часом. Депутат Катерина Фоменко, яка очолює підкомітет із місцевих бюджетів, повідомила, що вдалося знайти джерело для дотацій регіонам обсягом 1,05 мільярда гривень, які будуть за цільовим принципом використані для підвищення зарплат працівникам освіти, медицини та соціальних служб. Але остаточне рішення з цього приводу ще потрібно прийняти Кабінету Міністрів. Цим, власне, приємні бюджетні новини для «маленьких українців» і обмежуються.

РИЗИКИ

Країні доведеться пережити важкий рік, пов’язаний із загрозою падіння темпів економічного зростання, рекордними виплатами із зовнішнього боргу і зміною податкових ставок. Той факт, що депутатів і міністрів поки ще не непокоїть передвиборна лихоманка, дає підстави вірити в розумний підхід при вирішенні цих проблем. У крайньому випадку, завжди є надія на виникнення ситуативної більшості.