«Ручний» бюджет

У своєму листі до парламенту Леонід Кучма коротко визначив переваги і зупинився на недоліках і протиріччях бюджету, «вкотре» прийнятого на застарілій і надміру обтяжуючій економіку податковій базі, — при наявності, як відзначив Президент, «підготовлених відповідно до сучасних вимог податкових законопроектів». У зв’язку з цим глава держави поставив під сумнів заплановане творцями бюджету зростання надходжень від податків на прибуток підприємств і на додану вартість. (Додаткові «прибуткові» надходження планується частково забезпечити шляхом вилучення 400 млн. грн. у державних підприємств, що ставить їх у нерівні — «гірші» — умови порівняно з приватними і порушує один із основних принципів оподаткування — про рівне податкове навантаження незалежно від форм власності.)

На думку Президента, закон про бюджет містить також положення, які не тільки погіршують існуючі умови стягування ПДВ, але і запроваджують додаткові пільги із цього податку. Застосування нульової ставки ПДВ відносно операцій ввезення і продажу газу безпосередньо споживачам (крім бюджетних організацій та населення), використання векселів для сплати ПДВ при операціях з продажу газу, а також для сплати ПДВ при імпорті товарів, як побоюється Л. Кучма, «є серйозним чинником ризику для доходної частини бюджету».

У листі парламентаріям підкреслюється, що затверджений дефіцит бюджету (2,03 млрд. грн., або 0,8% ВВП) суперечить вимогам послання Президента «Європейський вибір» про дотримання принципу бездефіцитності держбюджету. «Передбачуване бюджетом 2003 року зростання боргової залежності держави, особливо зовнішньої, набуває небезпечних контурів. По суті, вперше за останні 3 роки, коли відбувалося зниження державного боргу, змінюється зміст боргової політики», — констатує Президент.

Як «вкрай невизначену», характеризує він і ситуацію з бюджетними доходами від приватизації (2,15 млрд. грн.). Ці кошти, як і раніше, проїдаються, а не інвестуються. Л. Кучма також вважає «загрозою для стабільності грошово-кредитної системи держави» «безпрецедентне (на суму 700 млн. грн.) вилучення доходів Національного банку України, а також частини доходів державних підприємств на інвестиційні цілі в умовах скорочення доходів та гострої потреби цих підприємств у коштах для розвитку власного виробництва».

Глава держави звернув увагу депутатів на недоліки в міжбюджетних розрахунках. «Йдеться про порушення формалізованих підходів при визначенні обсягів фіскальних вилучень і субвенцій відносно окремих регіонів, що призводить не лише до зниження відповідальності органів місцевої влади за мобілізацію необхідних фінансових ресурсів, але і до реанімації «ручного» управління бюджетним процесом», — підкреслив Л. Кучма. Його дуже турбує і «неналежне забезпечення деяких соціальних параметрів бюджету», зокрема, відсутність механізму для підвищення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік (4 січня Президент підписав закон, що встановлює її з 1 січня в розмірі 185 грн. на місяць, а з 1 липня — 237 гривень). На підвищення мінімальної зарплати знадобиться додатково близько 3 млрд. грн. Л. Кучма нагадує депутатам, що парламентська більшість і сформований ним Кабінет Міністрів повинні нести солідарну відповідальність за «якість рішень такої соціальної ваги і значення, як перегляд мінімальної заробітної плати». Президент також негативно розцінив істотне скорочення (порівняно з держбюджетом-2002) фінансування охорони здоров’я, соціального захисту та соціального забезпечення населення. «Особливо це контрастує із збереженням на рівні 2002 року витрат на обслуговування Верховної Ради України», — відзначив Л. Кучма і висловив намір «вимагати від уряду, органів виконавчої влади на місцях безумовного виконання передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» завдань і вживання заходів із ослаблення можливої негативної дії його окремих положень».

У той же день, коли Президент направив до парламенту свої зауваження і пропозиції із вдосконалення бюджету, уряд України намічав першочергові заходи із його виконання. Правда, судячи із повідомлень прес-служби Кабміну, тут «зупинилися» в основному на «сильних» сторонах «напруженого, але реального» кошторису країни і, особливо, його соціальних розділах. А виконання бюджету, підкреслив на нараді в Кабміні прем’єр-міністр Віктор Янукович, буде насамперед залежати від стабільної роботи народногосподарського комплексу і загального економічного зростання держави, чому на нараді й було приділено «велику увагу». Було також розглянуто питання посилення виконавської дисципліни.

Тим часом у бізнесовому середовищі, яке безуспішно очікує нових справедливих правил гри з владою, прописаних у Податковому кодексі, висловлюють певний неспокій тривалими маневрами на бюджетному полі. Як сказав «Дню» президент концерну «Пульсар» Олександр Нарбут, справа тут зовсім не в тому, хто виграв у перманентній суперечці між урядом та бюджетним комітетом парламенту про реальність/н ереальність окремих статей, у ході якого комітет намагався позбавити уряд так званих загашників, які дозволяють йому створювати і потім розпоряджатися фінансовими резервами. На його думку, проблема тут набагато глибша: а чи все було зроблено в ході бюджетного процесу для того, щоб економіка України запрацювала в новій системі координат, що повинно б дати їй додатковий імпульс, що дозволяє подолати тенденцію до зниження темпів розвитку? «Відсутність свіжих ідей у сфері оподаткування зрештою і призводить до цієї тенденції, — вважає підприємець, — і це найбільша проблема з урахуванням не дуже гарних інвестиційних перспектив і напружень у світовій економіці». На думку Нарбута, на даному етапі уряд буде «напружувати боротьба» за наповнення бюджету в традиційно важкому для цього першому кварталі, що може посилитися проблемами при виплаті зовнішнього боргу, а також невибудуваними поки відносинами з Нацбанком, які лежать у сфері обслуговування внут рішнього боргу — боргу уряду НБУ.

Втім, бюджетні проблеми і суперечки сприймаються в ділових і промислових колах ще і як сигнали своєрідного фіскального барометра. Адже зрозуміло, що розплачуватися за нереальний бюджет доведеться насамперед успішному вітчизняному бізнесу, який, як правило, зумів налагодити відносини з іноземними інвесторами. Відповідаючи на запитання про можливі ризики бізнесу у зв’язку з виконанням бюджету-03, директор компанії «SigmaBleyzer» Діана Смахтіна сказала «Дню», що дуже боїться непрофесійного підходу при складанні бюджету, здатного багато в чому порушити головну вимогу підприємницького корпусу — «підтримка стабільності й не тільки в економіці». В компанії під управлінням знаходиться понад 70 підприємств, включаючи контрольні пакети і портфельні інвестиції, сказала Смахтіна, у них намітилася позитивна динаміка, яку ми збираємося не тільки зберегти, але і посилити — ми хочемо нормально працювати і нормально сплачувати податки. Тому для нас найнебезпечніше зараз — нестабільність, що виражається насамперед у загрозі закручення податкових «гайок», від чого страждають, як правило, успішні підприємства, вважає Смахтіна. На її думку, справа до занять із цивільної оборони не дійде, оскільки українське керівництво вже виросло із «дитячих штанців». Але оскільки цей недосконалий бюджет треба виконувати, впевнена підприємець, «закручування гайок» буде...