«Сегменти влади»

— При голосуванні за політреформу для позитивного рішення не вистачило всього шести голосів. Чиїх саме?

— Досить різних депутатів. Що дає мені підстави для підозр щодо прогнозованості одержаного результату. Є частина парламентаріїв, які не змогли б не проголосувати, якби їм жорстко «порекомендувала» це зробити одна людина. Є інша група, представники якої теж, напевно, натиснули б кнопку «за», якби одержали таку саму жорстку вказівку від когось іншого. Вийшло так, що дали «осічку» кілька «обойм». Отже, мабуть, у проходженні політичної реформи була кровно зацікавлена лише одна сторона процесу, лише один сегмент влади. Вийшло так, що цей владний сегмент не зміг приборкати людей, які орієнтувалися на інші сегменти діючої влади.

— Про які конкретно «сегменти» йдеться?

— Президент України, прем’єр, спікер, голова президентської Адміністрації — всі ці політичні гравці мають свої інтереси. Як з’ясувалося, справді зацікавленим у політреформі виявився тільки один з них. Але його можливостей, очевидно, недостатньо.

— Що ж ми маємо в підсумку?

— Політреформа не провалилась. Вона не є тотожною внесенню змін до Конституції. Зміни до Основного Закону — лише елемент політреформи, хоч і серйозний. У нас вже прийнята нова редакція закону про вибори президента України, схвалені закони про пропорційні вибори в парламент і до місцевих органів влади. Гадаю, скоро буде розглянутий і схвалений закон про Кабінет Міністрів, який може без змін в Конституцію з’ясувати повноваження, компетенцію Кабміну, алгоритм його взаємодії з іншими гілками влади. Політична реформа продовжуватиметься.

— Які ж, на вашу думку, подальші перспективи ідеї внести зміни до Основного Закону?

— Гадаю, через певний час до неї повернуться. Я не маю на увазі переголосування того самого законопроекту, це був би повний абсурд. Тим більше абсурд стверджувати, що хтось із депутатів чогось не зрозумів — усі чудово знали, за що вони голосували або не голосували. Якщо не помиляюся, на електронному табло були цифри реєстраційного номера законопроекту — 4105. Поїзд рушив — на цьому етапі конституційні зміни не пройшли. Але необхідність реформування політичної системи охоче визнають усі політичні сили. Якими формами, темпами й під яку дату — тут між ними є розбіжності. Та я переконаний: чи після виборів президента, чи, можливо, навіть на наступній сесії будуть спроби по-іншому збалансувати повноваження президента України та Верховної Ради. Але не на цій сесії.

— Як щодо перспектив інших законопроектів про внесення змін у Конституцію, які вже розроблені й деякі навіть пройшли попередню експертизу Конституційного Суду?

— Спочатку ці документи мають бути схвалені парламентом у першому читанні та після цього знову направлені в КС. Я не бачу, як вони цю процедуру зараз проходитимуть.

— Чим можна пояснити надто бурхливі емоції з боку «Нашої України» та БЮТ, коли на табло висвітилася цифра 294?

— Я не бачив величезного горя на обличчях депутатів і з інших фракцій.