Сергій КАРАГАНОВ: Російсько-українські відносини вийшли на нормальну траєкторію

Українська влада позитивно оцінює факт проведення першого засідання комісії «Ющенко — Путін», яке відбулося минулої п’ятниці в Києві. Сам Президент України Віктор Ющенко на прес-конференції заявив, що сторони досягли низки важливих зсувів у кількох принципових питаннях. Головний «зсув», на думку глави Української держави, сам факт поновлення прямих переговорів після майже дворічної перерви. У свою чергу, російський президент Володимир Путін сказав, що в ході двосторонньої зустрічі «не було емоційних проблем». Він також охарактеризував розмову, що відбулася між ним та Ющенком, такими епітетами: конструктивна, добра, дружня. Як сприйняли засідання комісії, що відбулося, й діалог, який відбувся між українським і російським президентами в кремлівських колах? Чи варто розглядати це засідання як новий етап розвитку відносин між Києвом і Москвою? Що дало імпульс інтенсифікації діалогу між Україною й Росією? Про це в інтерв’ю Сергія КАРАГАНОВА, голови Ради з питань зовнішньої й оборонної політики РФ, заступника директора Інституту Європи РАН «Дню».

— Як ви розцінюєте результати засідання комісії «Ющенко — Путін»? Чи не є це засідання новим етапом у розвитку відносин між нашими країнами?

— Мені здається, що ми подолали поки що, а, може, й назавжди гострий етап відносин, який був викликаний як газовою кризою, так і дуже жорсткою політичною боротьбою в Україні. Зараз ми виходимо на нормальні конструктивні відносини, які навіть є доброзичливими. Такі відносини, які мають бути між нашими країнами. Що ж стосується оцінки першого засідання комісії «Ющенко — Путін», то це було нормальне протокольне засідання, на якому був зафіксований конструктивний настрій, який є результатом величезної кількості чинників.

— Чи можна тепер очікувати, що до кінця терміну Путіна можуть бути вирішені всі, а якщо не всі, то принаймні більшість гострих проблем?

— А які в нас гострі проблеми?

— Наприклад, делімітація Азовського моря й Керченської протоки...

— Але ж це проблеми не лише Путіна. Це проблеми й для українського керівництва. Якщо на те буде воля обох сторін, то ця проблема буде вирішена. А якщо не буде, то ні.

— Ви говорите про взаємну волю. Але воля й бажання з боку України є...

— Це вам так здається, що воля в Україні є. Ставляться умови, які абсолютно неприйнятні. У нас виникає враження, що, навпаки, волі в Україні немає.

— Враховуючи навіть те, що зріс вплив Януковича, з яким буде легше домовлятися?

— Я говорю про минуле, а не про майбутнє. Я сподіваюся, що така воля з’явиться.

— Під час засідання порушувалося багато тем для співробітництва: авіація, космонавтика, енергетика. Чи потрібно тепер очікувати, що більше російська сторона не гальмуватиме розвиток відносин у цих галузях? Адже раніше таке співробітництво з російської сторони обумовлювалася певними обставинами?

— Буде природний розвиток, буде нормальна конкуренція, буде деяке взаємне нерозуміння. Але відносини, до речі, протягом останніх 15 років були вельми дружніми й конструктивними, незважаючи на постійні страхи, що нагніталися. Незважаючи на те, що деякі сторонні країни намагаються роздути мінімальні російсько- українські протиріччя. Але, в принципі, відносини були нормальними. Вони просто трохи погіршилися минулого року. Але зараз, по моєму, вони вийшли на нормальний ракурс, на нормальну траєкторію.

— А що відіграло основну роль у тому, що відносини вийшли на нормальну траєкторію? Заяви Януковича, що Україна не форсуватиме вступ до НАТО... Чи щось інше?

— По-перше, хочу зазначити, що вплинула ціла низка чинників. Почнемо з того, що ми все-таки домовилися, хоча б у загальних рисах, про газ. До того ж на розумних ринкових умовах. І українське керівництво цього року не уникало, як минулого року, переговорів. Нарешті, на мою думку, українське керівництво відмовилося від деяких ілюзій щодо того, як вони можуть швидко рухатися в західному напрямі, що «Захід їм допоможе», за відомим висловом. Стало очевидним, що запланована пропозиція Україні рушити прискореними темпами до НАТО не є реалістичною. Не тому, що про це заявив Янукович, а тому, що це призведе до масштабної кризи серед української правлячої верстви. І в Європі також почали розуміти, що це в результаті призведе до масштабної кризи й не відповідає інтересам. Це буде трагедією для України, драмою для Європи й Росії. Янукович просто сказав очевидне, що не варто поспішати. Напевно, українська еліта розуміє, до чого це призведе.

— Ви говорили, що ціна на газ — ринкова. Але ж іншим країнам Росія продає значно дорожче газ?

— Я вважаю, що ця ціна ближча до ринкової. Природно, завжди будуть протиріччя. Ми хочемо продати дорожче, Україна хоче купити дешевше. Це нормально. Але то було раніше. Та ціна була просто корупційна, обурлива. І я був приголомшений навіть не тим, що ми жорстко натиснули й не зовсім вправно. Але тим, що ми досі утримували цю ціну протягом десяти років. Це означає, що певні кола в обох країнах «стригли» російські й українські гроші.

КОМЕНТАР

Валерій ЧАЛИЙ , директор міжнародних програм Центру Разумкова:

— Перш за все, треба розуміти, що зустрічі на найвищому рівні є робочим інструментом для поглиблення і розвитку двосторонніх відносин. І очікувати від кожної з них прориву було б не вірно. Більше того, якщо такі зустрічі проходять у досить спокійній обстановці і мають результатом підписання певних угод, розвиток взаємодії більш корисний, ніж загальний піар від них. Стосовно останніх переговорів української і російської делегацій — найбільш зрозумілим результатом є те, що запущена в повному обсязі робота міждержавної комісії. Це важливо, бо тепер багато питань можна буде вирішувати на нижчих рівнях, не піднімаючи до рівня президентів. Крім цього важливо відзначити, що сторони сконцентрували увагу на конкретних питаннях взаємодії. І дійсно, поки що складні питання віднесли за рамки протокольної частини. Багато з цих питань носять хронічний характер і переходять з року в рік в порядок денний україно-російських переговорів. Звісно, що однією зустріччю, навіть президентів, такі питання не вирішуються. Звичайно, важливим для України є підписання угоди про реадмісію. Думаю, добре, що президенти домовились уже найближчим часом узгодити План дій, так звану «дорожню карту». Звичайно, ті результати ми побачимо не сьогодні, а пізніше. Результати цього візиту будуть зрозумілі з конкретних дій обох сторін. І це стосується як пришвидшення розв’язання проблемних питань, так і поглиблення в першу чергу економічної взаємодії. Я вважаю, що було б ненормальним, якби позиції України, які стосуються її національних інтересів, впливали на робочі чи офіційні візити президента чи прем’єра Росії. У нас довга історія стосунків і дуже багато попереду років взаємовідносин. Україна і Росія будуть сусідами і завжди для обох країн відносини будуть пріоритетом.