Що перешкоджає розвитку цивілізованого аудіо- та відеоринку в Україні?

Андрій ХАЛПАХЧІ, директор кінофестивалю «Молодість»:

— Насамперед, звичайно, цьому заважає маса піратських касет. Адже не секрет, що існує ціла нелегальна індустрія, яка виробляє подібного роду продукцію багатотисячними тиражами. Виходить неймовірна кількість піратських копій, і погано не лише тому. Адже, як правило, цi копії ще й поганої якостi зображення, звуку, жахливий переклад — а в результаті псується і ставлення глядача до кіно. Зазвичай, у наших умовах підкуповує дешева ціна подібного роду продукції, але ж це не повноцінне відео, а лише ерзац якісного кіно і музичних записів. Це не тільки гальмує кінопроцес загалом, а й перешкоджає нормальній кінодистриб’юції. Неможливо здійснити цивілізовану закупівлю фільмів за кордоном, це просто невигідно, оскільки будь-який фільм практично відразу з’являється на дешевих копіях, і внаслідок цього у картини в прокаті віднімається величезний глядацький потенціал. Причина цього в тому, що правова система в Україні не працює за багатьма параметрами. Адже важливе не тільки існування законів, нехай навіть дуже правильних і справедливих, але й їх виконання. Дійсно, не так уже й складно контролювати піратські точки з продажу відеопродукції, вони ж і так усі на виду. Якщо буде налагоджено контроль разом із нормальним продажем ліцензійного відео плюс гнучкіші податки, цю проблему можна буде вирішити досить швидко. Однак, повторюся, рішення лежить виключно у правовій сфері, і в жодній іншій.

Володимир ОСЕЛЕДЧИК, виконавчий продюсер телекомпанії «1+1»:

— Перше — відсутність законодавства, яке б регламентувало взаємовідносини на цьому ринку. Те, що Україна приєдналася до Конвенції з авторського права, жест радше декларативний. Необхідне прийняття законів, які б, застосовно до наших умов, охороняли інтелектуальну власність і карали за її незаконне використання. По-друге, навіть ті закони, які існують у нас, переважно ніким не виконуються. Наприклад, усім відомо, що в телевізійному просторі треба використовувати тільки ліцензійну продукцію і не можна використовувати кінопродуцію без згоди авторів. Проте також відомо й те, що багато телекомпаній порушують цю законодавчу норму. Де конкретно ті інститути, які з цим мають боротися? І нарешті, третя причина — це злиденність вітчизняного телевізійного ринку, за якої деякі телекомпанії просто не можуть собі дозволити придбання ліцензійних фільмів.