ЩОДЕННИК

9 червня

Герої не виставляються, не метушаться, не намагаються привернути до себе увагу. Вони гордовито-спокійні, швидше, скромні у своїй величі.

Діду, ви — у вічному спокої. Не знаю, може, ви теж здійснили подвиг. Ваша могила в чужій стороні про те нікому не розкаже. Ваші бойові побратими могли б багато повідати про те, яка геройська доля судилася цьому поколінню — ви відвоювали спокій нам, теперішнім, і їм, грядущим. Ті ж побратими з гордістю розповіли б і про те, як відбудовували зі згарищ міста та села. Ваші діти закинуть про те, що теж не сиділи, склавши руки, бо саме їхнім ентузіазмом будувалися БАМ і Магнітка, освоювався космос і складався перший комп'ютер. Вони — теж гордовито-спокійні.

Ваші внуки сьогодні в постійному пошуку, метушні, у намаганні зробити щось таке, про що можна було б гордовито мовчати. Або спокійно розповідати.

Про що розповім своїм онукам? А ти?...