ЩОДЕННИК

Буває, що я надвечір втомлююся, а потім приходжу додому і думаю про життя. Воно мені не подобається тут, але в Америці ще більше. Хіба що в трьох суперкраїнах — Диканьці, Греції та Польщі.

Чому там?

Вони прекрасні.

Я це зрозумів своїми дитячими почуттями. А вони у мене такі, бо я ніколи не стану дорослим. Я навіть випадкові бакси сприймаю не більш, аніж траву — ходжу по них, лежу на них, щоб у них не потонути. Скільки вже захлинулося. Жаль.

Люди без баксів — гуманісти. Вони добрі, як квіти на світанку. Не всі квіти, на жаль, дочекалися світанку.