ЩОДЕННИК
Телефон видзвонює довго-довго. Мобільний телефон, в якому щось заскочило, — і він ніяк не може вимкнутися.
Нарешті вийшло. Дуже добре. Тепер буде краще чути.
Зараз дуже гарно чути.
Всім у залі театру чудово чути.
На сцені актриса кричить, плаче, сміється від болю.
Десь у залі теж сміються.
З чого?
З того, що не розуміють?
Не розуміють, що коли нестерпно боляче, залишається тільки сміятись?
Вони не розуміють. Вони ще діти.
Але чому вони тут, якщо не розуміють?
Це культпохід.
Навіщо культпохід, якщо не розуміють?
Не розумію.
А хазяїн мобільного телефону теж не розуміє?
Він уже не дитина.
Дитиною з культпоходів культури набрався — ось і не розуміє.
Чого ще розуміти?