ЩОДЕННИК

Ситуація державна така, що навіть жебракам соромно просити гроші за «просто так». Той на баяні грає, той читає напам'ять Біблію. Щось і мають. Не влаштовують їх приїзди хіба фараонів нашого буття. Перекриваються дороги, в містах — пробки, а в усіх виноградниках за маршрутом відправлення сидять міліціонери в нових формах і білих портупеях, у містах вони підходять погрозливо до жебраків — ні Біблію напам'ять не прочитати, ні на баяні поімпровізувати. Не дають, словом, працювати, все паралізовують лідери, бо ввечері в столиці треба футбол дивитися або концерт, таке життя у фараонів... От і сьогодні хтось приїжджає. Барменша в центрі вийшла до сліпого жебрака:

— Позичте гривні дві копійками до вечора. Хтось із «них» приїжджає — міліціонери часто на каву заходитимуть, здачі треба.

Сліпий прозрів, уважно перерахував копійки і зітхнув, що заробити за день вдасться мало.