Щоденник

1 листопада

Старий Мирін живе ніби не в селі: його хата колись була на околиці. А тепер молоді поїхали у світи шукати кращої долі, старші сусіди померли, а хтось поїхав до дітей у місто. До його домівки навіть листоноша не заглядає, а залишає пенсію в крайній хаті — за два кілометри від його оселі. Та йому особливо нічого й не треба: діти, іноді навідуючись, привозять із міста все потрібне. Сьогодні, вбравшись по-святковому, Мирін зайшов до автобуса, що тричі на тиждень курсує селом. Простягнув водієві гроші. Той, не почувши назви зупинки, запитав:

— А вам куди, діду?

— А куди довезеш, мені — аби з людьми.

Здивований водій лише здвигнув плечима. Звідки йому знати, що таке самотина?