Щоденник

13 вересня

Осінь. Танці. Декілька живописних полотен, подруга, брат і звичайно ж Він. Такий незрозумілий, але рідний, близький, якийсь дивний, як і ти сама між іншим, ще батьки, куди ж без них. Вони тебе створили, як Господь увесь наш світ, а ти — весь світ для своїх творців... це все, що у тебе є! Бережи це! Танці — це те, що створило частину тебе, створене тобою, лише твоєю працею, старанням, великими жертвами заради мрії. Мрії дарувати людям частинку себе, красиву частинку. І неважливо, чи танець, чи картина, чи вірші, а може кулінарний шедевр або просто посмішка, яка ніколи не сходить з твого чистого, щирого обличчя, її видно навіть коли по щоках течуть сльози... НІ! Ти не плачеш, вони самі котяться по обличчю, часто називають тебе СОНЦЕМ. Ти даруєш позитив і змушуєш людей повірити в себе, та тобі теж хочеться закотити істерику і заплакати, але так, щоб ніхто цього не бачив, хочеться кричати. Ні, не кричати, галасувати на весь світ, але так, щоб ніхто не почув, і тут приходить порятунок —ТАНЦІ, дощ, солодка вата і його погляд. Коли у тебе є мрія, нічого не страшно, ти це сама знаєш, але й тобі, сильній, цілеспрямованій хочеться іноді бути слабкою, звичайною дівчиною з мрією...