ЩОДЕННИК

16 грудня

Мені не дає спокою думка про музей вина на одному з кримських винзаводів. І річ зовсім не в тому, що я велика шанувальниця вина. Мені не дає заснути думка, що у музеї вина немає ніякого сенсу. Тамтешня колекція вин справді вражає, виглядає дуже гарно і чудово пахне. Можна простежити за еволюцією форми пляшки, якою вона була два століття тому і на яку перетворилася зараз. Усі пляшки покриті віковим пилом. Для того, щоб досягти ефекту столітнього пилу, їх спеціально не витирають. Але навіщо берегти безцінне вино, яке знаходиться в них? Воно вже навіть не використовується у рекламно-наукових цілях, а зберігається «для нащадків». Але ж усім відомо, що вино старіє і вмирає! У музеї ще не було таких випадків. Періодично пляшки з вином перекорковуються. І коли це відбувається, вино обов’язково куштують, щоб дізнатися, чи воно ще живе. Ці люди, які куштують колекційне марочне вино під час перекоркування пляшок, надають музеєві сенсу. В принципі, цим я і заспокоююся, нехай би тільки побільше куштували.