ЩОДЕННИК

31 жовтня

Нещодавно помер один із житомирських ліквідаторів-чорнобильців Володимир Вуйлов. Ми 1986 року разом з ним ходили у розвідку. Радіаційну. Біля зруйнованого четвертого блоку атомної станції. Він був чи командиром, чи парторгом батальйону (точно не пам'ятаю) в інженерно-дорожньому полку, де я служив начальником хімічної служби. Перед тим як направити під реактор своїх підлеглих, Володимир попросив мене перевірити ступінь випромінювання на дорозі, де вони повинні були працювати. І ми йшли маршрутом — обидва у респіраторах, я з рентгенметром-радіометром ДП 5В. Таким чином він особисто перевірявступінь небезпеки для людей, якими командував. Чим, будучи в ті часи лідером комсомольців Житомира і комуністом, різко відрізнявся від більшості інших партійних цивільних функціонерів, які тоді усіма правдами і неправдами намагалися уникнути направлення під Чорнобиль, тим більше — на ЧАЕС. Принаймні рай- і міськсекретарів я бачив там усього кілька разів, коли вони привозили в місце розташування частини артистів художньої самодіяльності. Але тепер усі вони ліквідатори. Пізніше нам доводилося зустрічатися з ним в облдержадміністрації, де останнім часом колишній парторг працював заступником начальника Головного управління економіки.

... А «згорів» Володимир Вуйлов за 10 днів. Від гострої лейкемії.