ЩОДЕННИК

22 березня

Відразу три матеріали Ольги Покотило в №24 від 16.02.2006р. і яких! Перший (про онкохворих дітей) примусив співпереживати. Другий також підносить цілий рій спогадів. І світлої щемлячої туги... У місто свого дитинства ж уже ніколи не повернутися. Де ті, залиті завжди дощем, тісні вулички моєї Лібави, вітер у дюнах, квітучі травневі каштани на Падом’ю- проспекті, запах польської ковбаси з порту і ліси, ліси Курземе, які шумлять назустріч морю... Третій (про квіти) — також дуже прозорий і чистий. І безліч подробиць, які всі відразу й не запам’ятаєш. Але без них, цих дрібниць, і всяке життя й не життя, а так — просто тенденція.