Слизько...

Є такий анекдот. У новорічну ніч співробітник ДАІ зупиняє вантажівку: — Я вас усьоме зупиняю і запитую: «Що у вас сиплеться з кузова?» — А я всьоме відповідаю: «Зима — ожеледиця — посипаю»...

Мабуть, у той пам’ятний четвер, коли добратися на роботу більшості киян вдалося з щонайменше півторагодинним спізненням, столичні комунальні служби були не такі старанні. Принаймні лише травмпункту Оболонського району за добу довелося прийняти 97 потерпілих від ожеледиці. А як показує загальноміська статистика, районні травматологічні відділення відвідали в середньому близько тисячi пацієнтів, що в два- три рази перевищує «доснігові» дані.

Історія хвороби в усіх практично однакова: ішов по вулиці, послизнувся, впав... Утім, як стверджують лікарі, найчастіше до травмпункту потрапляють жінки. У цьому випадку вирішальну роль грають ненадійні каблуки-«шпильки» й особливості поведінки «слаб кої» статі. Існує теорія: чоловіки в дитинстві приділяють більше уваги активним іграм, що закріплює за ними навички грамотного падіння. А жінки, як правило, цій премудрості не навчені.

Так чи інакше, найпоширенішою зимовою хворобою, зі слів завідувача відділення травматології Київської міської лікарні №8 Миколи Ковальчука, стають переломи кісточки, променевої кістки та шийки стегна. До того ж їхня реальна кількість суттєво відрізняється від зафіксованої лікарями. Отримавши травму, в нас часом вважають за краще обмежитися «висловлюваннями» на адресу комунальників. Тоді як невчасна медична допомога загрожує посттравматичними артритами та бурситами. Крім того, перелом аж ніяк не завжди можна самостійно продіагностувати — його плутають із банальним забиттям, унаслідок чого кістка зростається неправильно.

До речі, кістки українців — окрема тема. Зі слів М. Ковальчука, навіть у найзабезпеченіших сім’ях кальцію споживають лише на 25% від норми. Що казати про тих, кому достаток не дозволяє повноцінно харчуватися. За даними Інституту гігієни та медичної екології, порівняно з 1990 роком в Україні почали їсти на 56% менше м’ясних продуктів, на 45% — молочних та на 47% — овочів і фруктів. Упаковка препарату, що справді здатен поповнити дефіцит мікроелементів у організмі, коштує близько 40 доларів. Притому, щоб відчути результат, цих упаковок треба не менше шести на рік. Посилює ситуацію й екологія, а якщо точніше, чорнобильський відгомiн — радіація, як відомо, активно вимиває такий необхідний для кісток кальцій. «В інших країнах молодь на прийомі в ортопеда — явище незвичайне. А в Україні, крім молодих пацієнтів, які приходять до лікаря «коли грім пролунав», щорічно в кількох сотень призовників несподівано для них виявляють серйозні проблеми з кістками», — каже М. Ковальчук.

Словом, зимовий травматизм має в Україні свою специфіку. Те, що могло б закінчитися, як кажуть, легким переляком, нерідко обертається гіпсом, стаціонарами та навіть операціями. Лікарі травмпункту Оболонського району згадують, що у «пікові» дні працювали практично цілодобово. Добре, що на надання першої допомоги в цій лікарні кошти є. За найскромнішими підрахунками, один «поламаний» пацієнт обходиться в 70 гривень, не беручи до уваги, звісна річ, оплати праці лікарів. Інше питання, що, наприклад, рентген-апарат, потрібний практично у кожному випадку, тут, м’яко кажучи, дуже похилого віку. І потрапив він сюди вже не новим. Цього року проблему планують вирішити, але поки що, щоб уникнути наслідків, дітей намагаються на ньому не обстежувати. Крім того, у відділенні травматології виникають і побутові проблеми: лікарі тут уже давно стали такими універсалами. Аж до того, що питання «побілити- пофарбувати» також лягають на їхні плечі. До того ж принцип централізованих закупівель, який нещодавно ввело МОЗ, не завжди влаштовує установи, що часом працюють в авральному режимі. Поки пройдуть конкурсні торги, поки їхній переможець надасть необхідне... Якби не ініціативність, лікарів, травмпункт вимушений був би заявити: мовляв, із технічних причин обстеження відміняється.

Тим більше, слизький сезон — ще не «найгарячіша» доба в роботі травматологів. Цілорічно сюди приходять жертви сімейних обставин, — лікарі стверджують, що побутові сварки з пораненнями стають дедалі популярнішими. Також цілий рік лікарям доводиться реанімувати пацієнтів, яких покусали собаки. Адже на початку січня на закон, що передбачає штраф за вигул тварин без намордників, а також у недозволених для цього місцях, було накладено вето. А багаторазові обговорення проблеми безпритульних собак у стінах КМДА не дуже й позначаються на їхній кількості. Плюс до всього постійні клієнти травмпункту — любителі салютів із петард. Зі слів М. Ковальчука, хоча заборона на продаж «хлопавок» і з’явилася, покалічених вогнем підлітків не поменшало.