«Стабільний» газ

На останньому етапі існування нинішнього уряду, що з перших днів вважався технічним, він, мабуть, вирішив максимально застосувати до себе це визначення та звалив на плечі самовбивчу ношу — навести порядок у тарифному господарстві країни.

Протягом останніх днів багато говорять про підвищення всіляких енергетичних та комунальних цін, і ще більше — про захист найбідніших верств населення. Останнім нічого іншого не залишається, крім як вірити в прагнення уряду забезпечити соціальну справедливість. Але є ж у країні і якась подібність середнього класу, на який урядові субсидії явно не поширюватимуться. Плюс озвучені спроби перекласти на нього основний тягар здійснюваної реформи. У результаті за знаком рівності можемо отримати інфляційні очікування та дії, з якими уряду вже не впоратися.

І міністри це, схоже, вже зрозуміли. Не випадково прем’єр-міністр України Юрій Єхануров (на перший погляд, усупереч будь-якій логіці) доручив Мінекономіки, щоб воно, прогнозуючи результати соціально-економічного розвитку країни цього року, брало до уваги те, що ціна на газ не змінюватиметься. «Можете планувати до кінця року, що ціни на газ не зміняться, не закладайте це в прогноз, а далі — Бог покаже», — повчав прем’єр, очевидно, пам’ятаючи, що економіст — це той, хто вміє добре розказати, чому не справдився його прогноз.

Можливо, звісно, що прем’єр знає щось таке, чого не знають усі інші громадяни, які чули про намір Росії, а також створеного за її участю СП RosUkrEnergo підвищити з 1 липня ціну на газ із $95 за тисячу кубометрів до $130. Можна, наприклад, припустити, що український уряд, який ще недавно й гадки не мав про такого собі малопомітного олігарха на прізвище Фірташ, який володіє не лише українською складовою вищеназваного СП, а й значною частиною вітчизняної хімії та медіа, нарешті навів із ним мости та заручився його підтримкою. І справді, який йому сенс підвищувати газові ціни для своїх же «Азотів»?

Якийсь відгомін цього припущення можна побачити в недавньому повідомленні більш ніж поінформованого Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який покращив прогноз зростання валового внутрішнього продукту в Україні в 2006 році з 1,2% до 2%. Офіційно, як повідомив директор представництва ЄБРР у Києві Камен Захарієв, це було зроблено з урахуванням розвитку економіки нашої країни в першому кварталі. Більш того, за словами Захарієва, це — консервативна оцінка, і банк сподівається, що результати будуть вищими. Звісно, ЄБРР треба довіряти.

Питання тільки в тому, що його попередній прогноз був озвучений практично тиждень тому, лише в третій декаді травня, коли підсумки першого кварталу в Україні були давно відомі та скрупульозно вивчені. Тоді Єхануров запропонував голові ЄБРР Жану Лем’єру парі, передбачаючи вищі темпи розвитку в Україні (чинний поки що прогноз зростання ВВП, зроблений Мінекономіки на 2006 рік, — 2,8%). Щоправда, зі свого боку прем’єр публічно виставив (як діючий професор) доволі безпечну для нього та вельми компліментарну для ЄБРР заставу: до кінця своїх днів розказувати студентам про високе мистецтво прогнозистів банку... Але не виключено, що були і якісь непублічні дії, які сприяли появі нового, оптимістичнішого прогнозу. Утім, і в ньому зазначалося, що головним ризиковим елементом для України залишаються нові газові ціни.

Тим часом уряд зазнає сильного тиску профспілок, що подали позов на рішення про підвищення тарифів на світло і газ. Їхні аргументи відкинути непросто. Одночасно висловлює неспокій і великий бізнес. Екс-секретар РНБО, народний депутат Анатолій Кінах вважає, що можливе підвищення ціни за природний газ до $130 за тисячу кубометрів «ставить на грань рентабельність 30% української промисловості». Характерно, що при цьому Кінах заявляє про неприпустимість дестабілізації фінансового становища НАК «Нафтогаз України». Таку можливість він убачає в переході промислових споживачів від «Нафтогазу України» до ЗАТ «УкрГазЕнерго», що несе в собi загрозу стабільному фінансовому становищу НАКу. Але, можливо, усунений від конфіденційної інформації у зв’язку з обранням до парламенту екс-секретар РНБО просто не знає про ціну, яку попросили за якісь свої поступки, що вселяють тепер оптимізм Єханурову, RosUkrEnergo й «УкрГазЕнерго»?