Стратегія — Європейський Союз

Минулий тиждень і початок цього тижня в Україні відбувалося нагнітання пристрастей стосовно запланованого на сьогодні візиту російського прем’єра Володимира Путіна до Києва. Зрозуміло, що в нашій країні мало хто чекає від нього подарунків.

Поки що точно не відомо, яких конкретних домовленостей буде досягнуто під час цього візиту в Україну глави російського уряду. Але як завжди, напередодні таких візитів деякі прокремліські експерти «зондують» грунт, оприлюднюючи очікування російської сторони. Цього разу, як підкреслюють деякі російські депутати, Путін приїде з конкретними пропозиціями стосовно інтеграції України в Митний союз. При цьому наголошується, що Україні буде запропонована нова й украй приваблива ціна на газ для України:150—160 доларів за тисячу кубометрів, що майже в 2 рази нижче, ніж тепер. І все заради того, щоб українське керівництво відмовилось від інтеграції в Європейський Союз.

Кремлівський політтехнолог, депутат Держдуми РФ Сергій Марков навіть сказав: «Головне — щоб українське керівництво раз і назавжди позбулося «помаранчевих» ілюзій із приводу вигоди від самостійної і швидкої євроінтеграції на користь більш тривалої, але більш вигідної євроінтеграції через Митний союз».

Слід відзначити, що таке «заманювання» відбувається в той час, коли Київ активно й успішно веде переговори з Брюсселем про Угоду про асоціацію і поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС. Під час останнього раунду переговорів у Брюсселі було знято 3 з 5 груп останніх суперечливих питань, що дискутуються між Україною і ЄС.

Нагадаємо, що до цього 15 березня на прес-конференції в Мінську прем’єр-міністр Росії Володимир Путін заявив, що створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом може негативно відбитися на економічних відносинах України з Росією, Білоруссю і Казахстаном.

Як потрібно оцінювати останні дії з боку російської влади, зокрема її активні зусилля із залучення до Митного союзу? «День» попросив прокоментувати директора Національного інституту стратегічних досліджень, Андрія ЄРМОЛАЄВА.

— Це досить дивна позиція відомого експерта, який вже позиціонується як політик стосовно характеру і принципів ведення політики національних інтересів. Навіть найпривабливіша ціна на окремий товар, навіть якщо цей товар стратегічний, не може бути критерієм та орієнтиром для визначення зовнішньополітичного курсу цілої країни. Газ і євроінтеграція — це різнопорядкові речі. Мені не відомо, що буде пропонувати російський прем’єр. Без сумніву, він був і залишається прихильником сильного Митного союзу. Ця ідея реалізується Російською Федерацією послідовно. Зрозуміло її інтереси в цьому проекті. З точки українських інтересів, без сумніву, потрібно шукати новий особливий формат відносин з Митним союзом, оскільки це наші ринки, коопераційні зв’язки і перспектива з точки зору нових економічних можливостей. А з точки зору формування якості національного економічного простору, європейський простір виглядає перспективним і стратегічно важливим для подальшого розвитку України. Бо саме він і є джерелом мотивації для подальшої модернізації України. Якщо в тактичному плані співпраця з Росією та іншими членами Митного союзу є інструментом поточного пожвавлення економіки і поточних модернізаційних програм, то участь в європейському економічному просторі і формування зони вільної торгівлі з Євросоюзом має стати, в першу чергу, своєрідним стимулом для подальших внутрішніх перетворень. Зрозуміло, що це процес буде непростий. У деяких випадках навіть болісний. Але консервація нинішнього стану, якщо говорити про базові інститути національного ринку, якщо говорити про певні сфери економічні, питання стандартизації, якості продукції, формування нових технологічних укладів, співпраця з європейськими партнерами, без сумніву, є більш перспективною. Тому, я думаю, що для українського керівництва зараз не існує такого вибору: або — або. Навпаки, активно просувається пропозиція стосовно взаємозв’язку європейської інтеграції, набуття статусу асоційованого члена, підписання договору про зону вільної торгівлі з подальшими формами та методами співпраці з країнами, які зараз створили Митний союзу. Я думаю, що з точки зору стратегії, а наші російські партнери дуже часто говорять про стратегію, саме в цьому сенсі нова українська формула, мені здається стратегічною. Бо вона відповідає тим заявленим намірам і діям стосовно подальшого зближення з Європейським Союзом. Зближення не буває абстрактного. Воно реалізується через конкретну логіку і навіть логістику дій. Мені здається, що зараз позиція України, яка дозволяє дійсно поєднувати і зближувати співпрацю з Митним союзом з європейською інтеграцію, є привабливою і навіть певною мірою інноваційною. Так що мені здається, російський депутат дуже спростив розуміння і сенс міжнародних відносин, і геополітичного стратегування.

Стосовно висловлень деяких українських чиновників про вступ до Митного союзу. Рішення в Україні приймає Президент. Виконавча структура у нас — Кабінет Міністрів, нормативне забезпечення політики забезпечує Верховна Рада. Все інше думки.