Судовий важіль

Учора Печерський райсуд Києва взявся за Юлію Тимошенко всерйоз. Розпочався розгляд по суті кримінальної справи проти екс-прем’єра щодо газових угод із Росією від 2009 року. Але тривав він не довго — розгляд справи було перенесено на понеділок 4 липня. Суддя Родіон Кірєєв задовольнив клопотання Тимошенко, у якому вона вимагала оголосити триденну перерву в процесі для ознайомлення з обвинувальним вироком, оскільки не змогла зробити цього раніше.

Що стосується самого судді Кірєєва. На сьогодні відомо, що 13 травня 2009 року тодішній президент України Віктор Ющенко призначив Родіона Кірєєва суддею Березанського міського суду Київської області, а вже 20 квітня 2011 року своїм Указом нинішній Президент Віктор Янукович переводить його суддею в Печерський районний суд м. Києва. Чому молодого суддю з дворічним досвідом роботи призначають на слухання такої гучної (багато хто вважає — політичної) кримінальної справи — проти Тимошенко? Питання й досі відкрите. До речі, саме суддя Кірєєв буквально за день до початку розгляду справи проти Тимошенко ухвалив рішення про поновлення кримінальної справи проти Миколи Мельниченка.

Уся країна бачила, в яких умовах проходило засідання суду в перший день. Склалося враження, що присутні в залі знаходилися не в суді, а в сауні. Посол Єврокомісії Жозе Мануель Пінту Тейшейра, як відомо, назвав такі умови «нелюдськими». Далі — головне, яким чином взагалі відбувається судовий процес? Адвокат Лев Ходаковський на сайті «Адвокатура України» (www.advocatura.org.ua) пише: «Спостерігаючи в прямому ефірі за цим судовим процесом, я несподівано зрозумів, що суддя Родіон Кірєєв є яскравим уособленням всієї судової системи України... Із жалем мушу визнати, що, за моїми суб’єктивними оцінками, суддів, подібних Кірєєву, в Україну близько 90—95%. ...У наявності відсутність досвіду судді при веденні такого складного процесу, повна відсутність організаторських здібностей щодо ведення засідання, невміння керувати процесом, зайва шаблонність і закомплексованість... Мене насторожив його постійно спрямований кудись вниз погляд, млява малозрозуміла мова, мимовільні посмикування правої брови. Суддя Кірєєв практично не слухає ні захисника, ні підсудну, постійно щось пише ручкою. Що можна писати в судовому процесі? Незрозуміло. У наявності упередженість судді в цілому».

Позиція суду, прокуратури в даному випадку виглядає слабкою. Напрошується словосполучення «вибіркове правосуддя». У той час, коли екс-президента Леоніда Кучму, якого звинувачують у перевищенні службових повноважень, що призвели до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе та побиття громадського діяча Олексія Подольського, пускають у Францію поговорити про європейську інтеграцію України, Юлію Тимошенко не пускають не те що у Брюссель, а навіть у Львів. І якщо із самого початку, під час постійних виступів у ЗМІ Інни Богословської (яка очолює тимчасову слідчу комісію ВР із розслідування обставин підписання газових контрактів між НАК «Нафтогаз України» та «Газпромом» за часів прем’єрства Юлії Тимошенко), був момент, коли влада виглядала більш переконливою в очах суспільства (дійсно, під час підписання цих угод у 2009 році політичний розрахунок превалював над економічним), — то сьогодні ситуація змінилася. Тепер публічний рахунок — на користь Сергія Власенка, адвоката Юлії Тимошенко.

Захист екс-прем’єра виглядає  набагато сильнішим. «Я не шанувальник Юлії Тимошенко, але, переходячи на футбольний лексикон, вже можу констатувати її позиційну перемогу з рахунком як мінімум 10:0, — пише Лев Ходаковський. — Разом з адвокатом-депутатом Власенко вона досить-таки переконливо показала всьому світовому співтовариству проблемність і неадекватність існуючої судової системи Україні». До речі, учора Юлія Тимошенко звернулася зі скаргою до Європейського суду з прав людини. За її словами, нинiшній судовий процес над нею в Українi — «це суд, який є фарсом, який зараз спеціально призначений, щоб ліквідувати в Україні опозицію». Захисник екс-прем’єра Сергій Власенко вказує на низку порушень законодавства суддею Печерського райсуду Києва Родіоном Кірєєвим.

Без сумніву, вся ця історія не сприяє позитивному іміджу України. «На жаль, те, що озвучується сьогодні судом, ніяким чином не переконує, що є намір дійсно притягнути до кримінальної відповідальності Юлію Тимошенко, — говорить доктор політичних наук, професор КНУ ім. Т. Г. Шевченка Григорій Перепелиця. — Оскільки поки немає обвинувачення, доказів, які би підтверджували наявність такого злочину. Це всім очевидно, як в Україні, так і за кордоном. Цей політичний процес негативно впливає не тільки на міжнародний імідж України, а й на її репутацію як демократичної країни з дотриманням прав і свобод. Тому ми і бачимо відповідні негативні заяви Європарламенту та інших впливових міжнародних організацій».

Невже влада думає, що від слів Віктора Януковича в Європарламенті про самостійність рішень Генпрокуратури, про відсутність політичних переслідувань — ставлення до Україні зміниться? Воно не зміниться, — поки суддя Кірєєв буде йти в дорадчу кімнату для того, щоб шість годин вирішувати, зокрема, чи відпускати Тимошенко на вихідні за межі Києва. У результаті маємо черговий звіт американської неурядової організації Freedom House, в якому, зокрема, говориться, що в Україні, яка є ключовою в регіоні і прикладом реформ для своїх сусідів на Сході, «відбулося зниження демократичних показників»: «В Україні наявні прояви всіх авторитарних тенденцій та відсутність просування у вдосконаленні демократії, — що зафіксовано як в інших пострадянських країнах, так і в державах Близького Сходу та Північної Африки».

КОМЕНТАР

Юрій ВАСИЛЕНКО, колишній суддя Апеляційного суду Києва:

— Коли я дивлюся цей судовий процес, у мене відразу виникає запитання: чому таку складну, об’ємну справу передали молодому судді, який без року тиждень працює в Печерському суді? Яким чином у нього опинилася ця справа? Вся та атмосфера, яка створилась довкола цього суду, певною мірою, залежить і від головуючого.

Щодо порядку судового засідання. Очевидно, що суддя не може впоратися з тією публікою, яка зібралась у залі суду. Постійно лунають якісь вигуки. Адже суддя має право своїм розпорядженням вивести порушника із залу. І навіть не одного, а групу осіб, якщо вони порушують порядок. У цьому, мені здається, суддя дещо розгубився.

Учора в нього вийшла перепалка з Власенком, що той поклав руку на стіл судді. Та якщо адвокат поклав руку на стіл, це ще ні про що не говорить. У цьому немає нічого страшного, і не варто було на цьому загострювати увагу.

Другий момент — дивно виглядає, що суддя відхиляє всі клопотання захисників. Це викликає сумніви в об’єктивності процесу.

Третій момент — це справа доволі об’ємна і складна. І за доказами, і за кваліфікацією. Моя думка, що суддя не міг за такий короткий час вивчити і проаналізувати такий величезний обсяг матеріалів. Думаю, він не зміг підготуватися до розгляду справи за такий короткий проміжок часу.

Щодо поведінки Тимошенко, то я ніякої агресії з її боку не помітив. Вона захищає себе дозволеними методами. Інша справа, що вона сидячи звертається до суду. І не встає, коли секретар дає команду: «Встати! Суд іде». Ось у цьому проявляється її неповага до суду, хоча вона й говорить, що це не справжній суд, а замовлений. Цього я не допускав би. У всьому іншому, якщо вона заявляє клопотання, якщо вона робить заяви, якщо вона на клопотання прокурора відповідає, то це не виходить за рамки кримінально-процесуального закону.

Насправді мене шокує поведінка панів державних обвинувачів. Наприклад, виступає адвокат Власенко, обидва прокурори — один і другий — встають і перебивають. Без дозволу суду прокурор не може вставати і вступати в полеміку з адвокатом. Вислухавши захисника, він може звернутися до судді, з дозволу висловити свою думку. Навіть сам головуючий повинен запитати: «Чи є заперечення за заявленими клопотаннями адвоката?» Це ще раз свідчить про недостатній досвід і кваліфікацію головуючого. Та й поводиться він, на мій погляд, украй невпевнено. Тому й виникає така ось неприємна картина цього судового засідання.