Суп із сокири
Схоже на те, що ідея побачити Віктора Ющенка після виборів на чолі потужної парламентської фракції починає оволодівати все ширшими масами політиків, близьких до виконавчої влади. Після того, як лідер «НУ» остаточно дав зрозуміти, що не блокуватиметься з Юлією Тимошенко, одночасно підтвердивши свої синівські домагання до Леоніда Кучми, настала пауза. Найбільш акуратні політики намагалися вгадати, чи з відома свого названого «батька» будує передвиборчий блок колишній прем’єр-міністр, чи тільки робить вигляд.
Слід віддати належне Віктору Ющенку. На ключові посади до свого блоку Ющенко запросив не надокучливих націонал-демократів, а зовсім інших людей. І якщо призначення головою виборчого штабу блоку Петра Порошенка виглядало хоч трохи прогнозованим, то поява представника Президента Романа Безсмертного в роді координатора блоку «Наша Україна» спочатку шокувала, а потім дозволила розставити практично всі потрібні наголоси у туманних передвиборчих заявах Ющенка.
Оскільки Роман Безсмертний аж ніяк не нагадує політичного самовбивцю, про що свідчить залишена ним за собою посада представника Президента у Верховній Раді, проект «Нашої України» виглядає як розглянутий і схвалений Адміністрацією. А якщо проект схвалений, то й наповнювати його потрібно відповідного гатунку людьми і ресурсами. При всій повазі до Рухів та ПРП, що називають себе засновниками «блоку Ющенка», ресурсів, достатніх для серйозного результату, у них немає. Безперечно, серед керівництва партій-засновників НУ чимало відомих політиків, розкручених і навіть чимось харизматичних фігур. Сама лише ПРП має стільки амбітних політиків, скільки вистачило б ще на кілька парламентських партій.
Проте на виборах мають реально працювати не тільки імена й амбіції. Потрібні також матеріальні та медіа-ресурси, а також професіонали, котрі дадуть цим ресурсам раду, а не розтринькають без користі для результату. Образно кажучи, Ющенку, як тому москалю із казки, належить тепер зварити наваристу передвиборчу юшку із електорально некалорійної нацiонал-демократичної сокири. Що лідер НУ і почав робити. Без зайвого галасу до «сокири» додаються «сало, олія, крупа і спеції» у вигляді людей, котрі мають реальний вплив. Останнім «рекрутом» д о ющенківського блоку став Юрій Єхануров, котрого буквально днями було звільнено з Адміністрації Президента. Очікується, що Юрій Іванович стане однією із перших осіб у штабі «Нашої України», що безумовно підсилить ресурс цього передвиборчого альянсу. Якщо так піде далі, то незабаром до Ющенка «приб’ється» чи не весь колишній Кабмін. Бо ж політичний нюх практично ніколи не зраджував згаданого вже Юрія Єханурова.
Реакція на дії свого лідера з боку націонал-демократів досить передбачувана. У них немає іншого шляху, ніж схвалювати усі рішення свого лідера, сподіваючись, що принаймні перших осіб партій-засновників не буде забуто тоді, коли виборчий суп у вигляді місць у прохідній частині списку блоку «Наша Україна» розливатимуть по партійних мисках. Набагато цікавiшою є позиція блоку «За ЄдУ», котрий спробував днями проголосити своїм лідером керівника АП Володимира Литвина. Якщо екс- ТУНДРі так і не вдасться вмовити Володимира Литвина, це означатиме, що вища влада робить свій вибір не на їхню користь. І тоді лідерам партій, котрі проголосили блок «За єдину Україну», залишатиметься два варіанти — або полишити мрію про успіх блоку на виборах і розбігтися по мажоритарних округах, або… йти до Ющенка. Принаймні для аграрної та народно-демократичної партії такий варіант зовсім не є фантастичним.
Ющенківський передвиборчий суп в такому разі може перетворитися на кашу. Чи погано це для блоку «Наша Україна?» Слід запитати зарубіжних політтехнологів. Раніше вони наполягали саме на супі. Може, iз часом вони змінять свої смаки під впливом української політичної кухні. Після чого запропонують світові від «молодого українського реформатора» ту саму страву, яку партнери України ось вже одинадцятий рік перетравлюють з великими проблемами.
