Тарифні ягідки
Учора інформаційні агентства поширили тривожну для економіки та населення України новину з Росії: «Газпром» погодився на підвищення ціни на туркменський газ до $100 за тисячу кубометрів (зараз він купує його за $65). Ця ціна діятиме до 2009 року. Але об’єм закупівель у 2006 році перевищить на 12 мільярдів кубометрів раніше узгоджений, а в 2007—2009 рр. становитиме по 50 мільярдів кубометрів на рік.
Неспокій у нашій країні може викликати те, що насправді відтоді, як Україна в результаті низки помилок її керівництва та «Нафтогазу України» зазнала поразки на туркменському газовому ринку й практично віддала його у монопольне володіння Росії, вона вважається основним споживачем туркменського газу, який закуповує Росія в Туркменії. Компанія RosUkrEnergo купує його (але радше просто російський газ) у «Газпрому» та реалізовує в нашій країні через СП «Укргаз- енерго» та «Нафтогаз України». «Змішування» цін на дорогий російський газ ($230 за тисячу кубометрів) і дешевий туркменський ($65) призводило до того, що RosUkrEnergo міг тримати в Україні ціну $95.
Ситуація така, що зараз можна з великою часткою впевненості припустити, що Туркменістан, як і раніше, не постачатиме газ безпосередньо Україні. Міністр палива й енергетики Юрій Бойко, перебуваючи в Кузнецовську (Рівненська обл.), повідомив, що українська делегація має намір відвідати цю країну лише після того, як вирішать усі наші проблеми у відносинах із Росією. Якою буде для України ціна імпортованого газу? Джерело з RosUkrEnergo коротко відповіло: «Ціна для України буде предметом подальших переговорів».
Однак часу для них дуже мало. Нинішній контракт на поставку туркменського газу за $65 закінчується в кінці вересня — на початку жовтня. І тоді країна дізнається, наскільки великий дар передбачення в першого віце-прем’єра і міністра фінансів Миколи Азарова, що заклав до бюджету як газову ціну $135 за тисячу кубометрів. Утім, навіть учень п’ятого класу міг би вивести просту пропорцію, з якої очевидно, що за вартості туркменського газу не $65, а $100, «змішана» ціна підіймається трохи вище за $145. Але Азаров, як відомо, і таку небезпеку передбачив та закладає до бюджету 2007 року так званий стабілізаційний, а вірніше — страховий фонд. Питання лише в тому, що його треба було б мати також і на жовтень—грудень нинішнього року...
Чим небезпечне підвищення газових цін, що витікає з російського «Газпрому», для українських громадян? Неприємним явищем може, зокрема, стати так звана вторинна інфляція в цінах виробників, що після певного тимчасового лага переходить із металопродукції та хімтоварів (наприклад, добрив) на продовольство й товари народного споживання. І, проте, це можна назвати газовими квіточками.
Парадоксально, що ягідки громадянам країни доведеться куштувати набагато раніше. Як відомо, Національна комісія регулювання енергетики (НКРЕ) з 1 липня підвищила ціни на природний газ для населення (це — майже виключно вітчизняна продукція) на 85% — до 407 гривень за тисячу кубометрів для абонентів, які мають лічильники, і до 444 гривень для тих, хто їх не має. Федерація профспілок України оскаржила це рішення в суді. І Госпсуд Києва призупинив підвищення тарифів на газ для населення до рішення спору по суті, але в кінці серпня відмінив цю ухвалу.
Отже, 85-відсоткове підвищення побутових газових цін почне діяти вже з вересня, а за ним потягнуться тарифи на гарячу воду і тепло. Тут-то, як кажуть, громадянам доведеться готувати нові дірки в ременях. На користь газовиків свідчить і те, що відповідні ціни в країні не підвищувалися протягом семи років із квітня 1999-го по травень 2006-го, коли були підняті на 25%. У результаті собівартість газу, що добувається в країні, значно перевищила граничні ціни, встановлені державою, і газовидобувні компанії, які реалізують газ для потреб населення, зазнавали збитків.
Але чи не були вони ще й наслідком невмілого господарювання та розкрадання народного надбання? Нещодавно начальник департаменту держслужби боротьби з економічною злочинністю Леонід Скалозуб розказував журналістам про те, що тільки з початку року на об’єктах паливно-енергетичного комплексу країни було розкрито понад 2,5 тисячі економічних злочинів, із яких понад 90% кваліфікуються як тяжкі й особливо тяжкі. Значна їх частина припадає на газовий сектор. А головний платник державного бюджету — НАК «Нафтогаз України» — був практично поставлений на межу банкрутства. Причиною цього офіційно вважається якраз ситуація з тарифами для населення, але хіба в цьому винне воно, а не наші попередні популістські уряди?
