Те, що лікар прописав?

Початок було покладено Президентом, котрий заявив про неприпустимість припинення цих повноважень. Які аргументи висуваються президентською стороною як обгрунтування: складне економічне становище, нездатність парламенту приймати економічні закони тощо — не так важливо. Важливо інше: в перекладі на «нормальну людську» мову ця заява могла б прозвучати як: «чи мало що там написано в Конституції»... Тобто ми знову повертаємося до ленінського постулату про «революційну необхідність», яка торжествує над нормами права.

Протягом останнього місяця Президент випробував вельми широкий набір оцінок ситуації після 28 червня в разі конституційного розвитку подій. Починаючи від апокаліпсично-умовного «все пропало» до реалістичного «не треба робити з цього трагедії».

Вельми симптоматичний і традиційний набір туманних і глухих погроз, що пролунали на адресу незговірливих депутатів.

Днями Леонід Кучма ще раз нагадав, що Українська спілка підприємців і промисловців (із посади голови УСПП Л. Кучма стартував у минулій президентській кампанії. — Ред. ) звернулася до парламенту з проханням продовжити таке право Президента терміном на 1 рік. Однак, за його словами, парламент досі «глухий» до цієї пропозиції.

«Значить, треба лікувати. Будемо шукати ліки», — зазначив Президент. Відповідаючи на запитання, які саме заходи можуть бути зроблені в зв'язку з цим, Л. Кучма назвав це «таємницею».

Однак по суті ніякої особливої таємниці ці ліки не становлять. На силовий варіант розв'язання проблеми, що передбачає розпуск парламенту, Президент напередодні президентських виборів, швидше за все, не піде. До того ж, на думку більшості спостерігачів, Леонід Кучма не має достатніх морально-вольових якостей для таких рішучих дій. Поле, що залишилося для маневру, невелике. Президент може ініціювати референдум. У принципі рецепт відомий (випробуваний свого часу президентом Росії Борисом Єльциним). Як показує практика, населення на референдумах суто внаслідок психологічних причин звичайно віддає перевагу конкретній людині, ніж колективному органу. Однак знов-таки — на носі вибори. До того ж, на відміну від того ж Бориса Єльцина початку 90-х, Леонід Кучма не лазив на танк із закликами захистити демократію. Якщо він не доб'ється на референдумі бажаного результату, це означає достроковий програш президентського крісла. Та ще й, за словами першого віце-спікера ВР Адама Мартинюка, в разі проведення референдуму парламент винесе на всенародне обговорення і свої питання. Перший віце-спікер додав, що, «якщо й буде така законодавча ініціатива, то навіть суто технічно цього року її прийняти неможливо».

Ще можна спробувати перевірений спосіб індивідуальної роботи з депутатами. Саме на такий варіант розвитку подій вказують слова пана Кучми: «Знайдуться ліки, я впевнений, оскільки все-таки конструктивна частина парламенту становить більшість. Треба, щоб сформувалася ця більшість. Щоб депутати не заглядали в рот деяким бригадирам, а думали і про своє майбутнє в тому числі».

Однак, на думку депутата Сергія Терьохіна, Леонід Кучма всі ці роки настільки явно й демонстративно нехтував можливістю формування парламентської більшості, що зараз ця неявна більшість таки сформувалася, але на основі опозиційності до дій Президента.

Адам Мартинюк (фракція КПУ) також вважає, що внесення відповідних змін до Конституції України щодо продовження повноважень Президента «в принципі неможливе в нинішній ситуації». Зокрема, за його словами, «обидва Рухи виступають проти внесення будь-яких доповнень до конституційного поля країни».

Якщо вже комуністи блокуються з Рухом, виступаючи проти втручання Леоніда Кучми в економіку, то «хворий» парламент явно йде на поправку. Щоправда, як свідчить стара лікарська мудрість: при передозуванні будь-які ліки стають отрутою. А від «лікарсько-політичних» помилок у наш час ніхто не застрахований.