Торгівля довірою
Минулого тижня народні депутати дали добро на збільшення ліміту внутрішнього боргу до кінця поточного року на 2,8 млрд. грн. (до 15,6 млрд.). І тепер новий Кабінет Міністрів шукає розуміння на банківському ринку. Окрилене підтримкою парламенту і новим керівництвом, Міністерство фінансів усіляко переконує банкірів, що перша партія довгострокових державних облігацій (ДДО) з щоквартальною виплатою купонного доходу з погашенням у лютому і травні 2008 року на загальну номінальну суму 400 млн. грн., — справа вигідна для обох сторін. Банкіри, як повідомив учора «Дню» президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, в процесі «робочого діалогу» коливаються. Нагадаємо, фінансово-економічний блок однієї зі сторін дiалогу очолює Микола Янович Азаров.
З погляду теорії — раніше вжиті Національним банком підготовчі заходи, як кажуть джерела в НБУ, «уряду на допомогу» (зменшення розмірів обов’язкового банківського резерву) — банкам звільнили приблизно півтора мільярда гривень. І ці гроші банківський сектор, цілком очевидно, має намір пустити в обіг. Проте на практиці — «пускати в обіг» чималі суми на фінансування «фіскального розриву» бюджету-02 ніхто з банкірів особливим бажанням не горить. «Микола Янович, звичайно, фахівець хороший, але хто дасть сто відсотків, що подібних проблем (із виконанням бюджету. — Авт. ) не виникне у майбутньому? Хто сьогодні може гарантувати, що через п’ять років держава буде в стані виконати свої зобов’язання, а протягом цього часу обслуговувати облігації?» — переймаються риторичними запитаннями в правлінні одного з банків і просять не називати сам банк.
Судячи із заяв банкірів, вони хочуть залишити за собою свободу вибору (кого кредитувати — державу чи комерційні структури). Ситуація для уряду ускладнюється ще й тим, що ті ДДО, які викидають на внутрішній ринок, не повинні на ньому «залежуватися». У іншому випадку — «провислий» бюджет може вельми недоречно опустити щойно призначених коаліційних міністрів із небес на землю. Досягати економічного зростання, не фінансуючи в належному обсязі бюджетні призначення, буде досить складно.
Аналітики не виключають, що подібні ускладнення можуть негативно позначитися і на облігаціях зовнішньої позики. Що також навряд чи порадує уряд. Хоч є й інші — більш наближені до наших реалій — погляди. Перший заступник глави комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Терьохін зауважив, що «середня кредитна ставка для бізнесу у нашій країні практично втричі перевищує облікову ставку НБУ». «Якщо врахувати попит на таке кредитування і ризики, то комерційні банки продовжуватимуть кружляти у віртуальному танці взаємного фінансування», — підкреслив економіст.
Та до нового кола «віртуального танцю» банкіри ставляться з великою обережністю. Провал бюджетної політики у 2002-му, неясна ситуація з бюджетом 2003-го, з призначеннями в НБУ, монетарною політикою й інфляцією в наступному році, втрачений після першого читання новий Податковий кодекс... Це та багато іншого через зрозумілі причини примушує банкірів бути обережними.
Більше того. заздалегідь запропонувавши свої облігації, Мінфін чомусь не потурбувався чітко визначити умови їхнього обслуговування і прибутковість. А «грати» з державою всліпу, зрозуміло, жоден нормальний банк не буде. Одне — купувати облігації з фіксованою доходністю чи фіксованим строком звернення. І зовсім інше — мати справу з «плаваючим відсотком», що залежить від інфляції. За інформацією Інтерфакс-Україна, є розбіжності і стосовно відсоткових ставок з ДДО — уряд хоче взяти під 9% річних, тоді як банки готові дати, як мінімум, під 12%. Сьогодні, як стало відомо «Дню», цей та іншi нюанси обговорюють. Олександр Сугоняко з цього приводу висловив надію, що «жодного тиску з боку Мінфіну на банки не буде». Його, по ідеї, можна було б виключити в принципі, якби державу не «підганяли» терміни запозичення. Що, логічно, дає банкам деякі переваги.
Внутрішній ринок до фінансових пропозицій Мінфіну більш лояльний, ніж зовнішній. Проте і там, і там брати у борг державі щороку стає все складніше. Що зайвий раз підтверджує: довіра — категорія економічна.
