Три варіанти

У п’ятницю Верховна Рада заслухає інформацію уряду про формування єдиного економічного простору України, Росії, Білорусі та Казахстану. Зі слів спікера Володимира Литвина, у парламенті «є багато різночитань». Як не дивно, аналогічна ситуація склалася й в уряді. Ще за кілька днів до цього не існувало узгодженої позиції навіть серед міністрів. На підтримку вступу до цієї організації на умовах, викладених у проектах документів, які раніше узгодила «четвірка» в Астані, висловився лише перший віце- прем’єр Микола Азаров, котрий очолював українську делегацію у групі високого рівня.

Сьогодні у Кабміні спробують дійти єдиної думки стосовно документів щодо ЄЕП, які планують підписати на Ялтинському саміті СНД 18—19 вересня. Складність тут полягає у тому, що вже у жовтні заплановано саміт Українав—ЄС. На ньому торгові питання будуть одними з основних, і, зрозуміло, що у Брюсселі вже й сьогодні докладно вивчають перспективи Ялти і подають Україні відповідні сигнали. Зокрема, днями ми дізналися від представника Єврокомісії, що Україна ще не все зробила для статусу країни з ринковою економікою і що навіть отримання такого статусу «ніяк не допоможе Києву вступити до Світової організації торгівлі».

Міністр економіки та євроінтеграції Валерій Хорошковський (підписання документів щодо ЄЕП може зробити назву його посади дивною) назвав днями підготовлені до Ялти проекти угод «суперечливими». Міністр повідомив, що у них ще не відпрацьовано механізм «узгодження просування (країн четвірки) до СОТ». «Це означає, що якщо сьогодні цього механізму немає, і його не напрацюють, то я не знаю, яким чином узгоджувати позицію з Білоруссю, яка, крім як про прагнення, ні про що не заявляла», — підкреслив він. Міністр також вважає, що інтегруватися одночасно до різних систем — ЄЕП та Європейського Союзу — «досить важко». Крім того, Хорошковський сумнівається у відповідності цих проектів українській Конституції. «Вони не можуть не суперечити Конституції, якщо йтиметься про створення міждержавного органу», — наголосив він.

А ось перший віце-прем’єр Микола Азаров не вважає за необхідне перед підписанням вносити до документів ЄЕП якісь корективи: «Документи відпрацьовано досить детально». Він заявляє: «Ми ставимо питання створення зони вільної торгівлі не тільки у рамках «четвірки», але й усього СНД». Водночас радник Президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Гальчинський переконаний, що формування зони вільної торгівлі слід розглядати як вищу планку інтеграційних процесів на пострадянському просторі, у структурах яких можлива участь України. «Переступивши цей обмежувальний поріг, ми фактично опинимося у ситуації, що докорінно змінює формовану останніми роками геополітичну парадигму нашої держави, її стратегічний курс на глибоку європейську та євроатлантичну інтеграцію, — вважає А. Гальчинський. — Позиція України у цьому питанні всім відома: ми відстоюємо м’який (ослаблений) варіант ЄЕП, — зону вільної торгівлі, що функціонуватиме на принципах СОТ».

Лідер Народного Руху Борис Тарасюк закликає національно-патріотичні сили зробити все можливе, щоб керівництво країни не підписало угоду про вступ до Єдиного економічного простору, оскільки це призведе до втрати частини її державного суверенітету. На думку екс-міністра закордонних справ, «за цим проектом та економічною фразеологією стоїть черговий план Кремля», й Україна є головним об’єктом цих інтеграційних процесів. Як побоюється Тарасюк, парламентська більшість разом із Компартією та Соцпартією може створити конституційну більшість, що є умовою для набуття чинності цієї угоди про ЄЕП.

Щоправда, віце-спікер парламенту Олександр Зінченко сумнівається, що парламент ратифікує угоду щодо ЄЕП. Він також вважає неприйнятними деякі положення проекту угоди. На його думку, концепція документа виходить далеко за межі створення на пострадянському просторі зони вільної торгівлі.

Депутат Роман Зварич не впевнений навіть і в тому, що проекти документів стосовно ЄЕП затвердить уряд України. Оскільки, на його думку, такий проект — це «зрада України, реанімація Радянського Союзу».

Водночас уряд РФ без будь-яких зволікань і розбіжностей схвалив проект угоди про формування ЄЕП, яку має підписати президент Росії. Цікаво, що угода передбачає «формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти, газу й інших сферах), єдиної конкурентної політики та забезпечення недискримінаційного доступу і однакового рівня тарифів на послуги суб’єктів природних монополій».

Коментуючи це положення, експерт «Дня», близький до уряду, поставив під сумнів можливiсть введення однакових цін на енергоносії, оскільки, наприклад, у Росії тисяча кубометрів газу коштує $16—18, а Україні його продають щонайменше по $50. «Якби вирівняти ціни, то у цьому був би для нас позитивний аспект, — упевнений експерт, — але у Росії на це погоджуватися ніхто не хоче. Наші візаві навіть кажуть: ми згодні, але давайте вирішимо це на наступному етапі... А ми добре знаємо, як ці етапи відбуваються: вони зроблять, що їм потрібно, а потім «забудуть». Якщо вирішувати це питання у комплексі, то тут ще можна було б щось «викрутити», але не виключено, що Росія натомість вимагатиме зниження тарифів на транзит газу. Від цього, зрештою, постраждає тільки наш бюджет: із Росією важко домовлятися. Тому наша позиція така: звести всю цю угоду тільки до питання про зону вільної торгівлі».

Коментуючи вчора кореспонденту «Дня» Сергію Солодкому ситуацію напередодні саміту в Ялті, перший заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий наголосив: «ЄЕП — це клон ЄврАзЕС, а клони довго не живуть».

На сьогодні, за даними джерел «Дня», близьких до уряду, ймовірні три варіанти розвитку подій: підписання документів щодо ЄЕП із застереженнями (найімовірніший), підписання проекту, узгодженого в Астані (з подальшим саботажем усього, що не стосується зони вільної торгівлі), перенесення укладення угод стосовно ЄЕП на пізніший термін і продовження переговорів.

Мабуть, останній — щоправда, найменш імовірний, — варіант дозволив би Україні мінімізувати репутаційні втрати в діалозі з Євросоюзом.