Тисяча й одне питання
У політичному житті країни сьогодні, як кажуть, знакова подія: відкривається 6-та сесія Верховної Ради України 4-го скликання. Щоправда, на повну силу парламент запрацює лише завтра, — сьогодні депутати попрацюють до полудня, коли оголосять хвилину мовчання у зв’язку з трагічними подіями в Беслані. Про це повідомив журналістiв після погоджувальної ради в керівництвi парламенту постійний представник Президента у Верховній Раді Олександр Задорожній. Постпред відзначив насиченість сесійного порядку денного. Парламент, зокрема, повинен розглянути 41 законопроект, визначений Президентом як невідкладний, і 45 законопроектів, на розгляді яких наполягає уряд. Усього ж на порядку денному сесії може виявитися до 1000 питань, повідомив спікер Володимир Литвин.
Початок осінньої парламентської сесії традиційно дає старт черговому політичному сезону. 31 жовтня, на Хеловiн, громадяни України повинні обрати президента. Крім того, парламент має проголосувати в остаточному варіанті проект закону про внесення змін до Конституції, тобто визначитися з питання політичної реформи, яка розбурхувала сесійний зал протягом двох останніх років. Зі слів О. Задорожнього, вже найближчим часом із питання політреформи планується провести спеціальне засідання.
При цьому багато політиків не приховують намірів порушити з парламентської трибуни низку суто політичних питань. Пристрасті прогнозують також у зв’язку з прийняттям бюджету на наступний рік, проект якого буде внесений на розгляд депутатів 15 вересня, а на 20 вересня вже заплановане його голосування в першому читанні.
Усе вищезазначене дало підстави експертам і самим політикам припустити, що нинішня сесія буде найполітизованішою з початку роботи Верховної Ради 4-го скликання. Так, ще минулого тижня спікер Володимир Литвин заявив, що не виключає можливості зриву роботи Верховної Ради у зв’язку з намірами певних сил спробувати використати парламентську трибуну в передвиборних цілях, назвавши забезпечення конструктивної роботи парламенту своїм головним завданням. Зі слів спікера, серед різноманітних сценаріїв розвитку подій у парламенті можна виділити два основні. Перший сценарій — політизація законодавчого процесу певними силами у своїх передвиборних інтересах. Другий — успішна протидія конструктивної частини парламенту таким спробам. Песимістом виявився координатор парламентської більшості Степан Гавриш, який висловив напередодні думку про те, що чекати від депутатів продуктивної роботи в нинішній передвиборний період не варто. Координатор ПБ запропонував навіть на час виборів перенести роботу парламенту в позасесійний режим, тобто працювати в комітетах і лише для прийняття особливо важливих рішень збиратися на засідання.
Перелік суто або переважно політичних питань, які народні обранці мають намір із перших днів «вкинути» в сесійний зал, досить довгий. Найбільше таких питань, судячи із попередніх заяв, нагромадилося у фракції Віктора Ющенка «Наша Україна», а також її союзника по виборчій коаліції — фракції БЮТ. Це — питання про нібито наявні замах і стеження за лідером їхньої політичної сили, про вибухи на Троєщинському ринку в Києві, про виведення українського контингенту з Іраку тощо. Влітку «нашоукраїнці» виступили з ідеєю скликати позачергову сесію для обговорення частини цих питань. Оскільки ідея не здобула підтримки серед інших депутатських фракцій і груп, логічно припустити, що фракція «випускатиме пару» під час чергової сесії. Нарешті нещодавно Віктор Ющенко вкотре підтвердив позицію фракції про неприйняття підтримуваної силами більшості, а також лівою частиною парламенту політичної реформи, висловивши рішучість протидіяти її проведенню. Це питання політологи називають головним у протистоянні парламентської опозиції та більшості. І список питань, стосовно яких опозиція має намір виставити рахунок владі протягом 6-ї сесії, можна було б продовжити.
Тому недивно, що задовго до сьогодні в ЗМІ почали з’являтися найрізноманітніші версії щодо того, яким буде відкриття сесії: аж до того, що у зв’язку з блокуванням трибуни її одразу закриють, ледве відкривши.
«День» провів своє невелике дослідження цього питання, звернувшись за коментарями до представників як опозиції, так і більшості. До речі, надмірної войовничості не було ні в тих, ні в інших. Так, один із лідерів фракції Віктора Ющенка «Наша Україна» Юрій Костенко запевнив, що фракція має намір діяти в межах регламенту, якщо опоненти не «протягуватимуть державний переворот у вигляді змін до Конституції». Водночас лідер блоку Віктор Ющенко, перебуваючи з передвиборною поїздкою в Чернігові, заявив, що на парламентській сесії, яка відкривається у вівторок, фракція має намір зосередитися на економічних питаннях, зокрема наполягати на наближенні розміру мінімальної зарплати та пенсії до прожиткового мінімуму, щоб це сталося вже восени. Лідер «Нашої України» також пообіцяв, що докладе всіх зусиль для того, щоб парламент працював у нормальному режимі та займався вирішенням соціальних питань.
«Вівторок у парламенті буде дуже пожвавлений, — висловив кореспонденту «Дня» свою думку представник більшості, член фракції НДП Олег Зарубінський, — і безліч законопроектів, запланованих на цей день, залишаться лише на папері. Але на завтрашній день я не бачу мотивів для блокування». Свою думку О. Зарубінський аргументував тим, що до порядку денного на найближчий тиждень «найконтроверсійніше» для парламенту питання про конституційну реформу не включене. Утім, депутат не виключив ескалації протистояння у вищому законодавчому органі аж до блокування, якщо сьогодні питання політреформи виникне в контексті формулювання планів 6-ї сесії.
«У нинішній ситуації опозиція не зацікавлена в створенні надмірної напруженості в парламенті». Така думка директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова. Причина в тому, що влада може здійснити «превентивну операцію», запустивши сценарій переведення осінньої сесії в «напівзакритий» режим, який озвучив Степан Гавриш. Мінімізація публічної роботи ВР — в інтересах влади, оскільки лідер опозиції, кандидат на посаду президента Віктор Ющенко втрачає безплатний зручний інформаційний майданчик, вважає політолог. А якщо так, то для опозиції немає сенсу йти на блокування трибуни й інші не передбачені регламентом норми, бо в такому випадку сесію справді можна буде закрити. Опозиційні сили можуть піти на жорсткі заходи лише у відповідь на спробу більшості провести рішення про напівзакритий режим осінньої сесії, оскільки тоді вони втрачають свій рупор, вважає Вадим Карасьов.
Таким чином, схоже, на початку парламентської сесії навіть рішуче налаштовані добиватися від влади виконання своїх вимог опозиційні сили будуть вимушено обережними. Однак, з урахуванням того, що протиріччя між прихильниками різних кандидатів у президенти дуже серйозні, і стосуються вони як питань ведення виборчої кампанії, так і проблеми зміни внутрішньополітичного устрою, подальші загострення здаються практично неминучими. Принаймні якщо основним кандидатам не вдасться досягти певного взаєморозуміння стосовно поствиборних перспектив.
