У Христі пізнай себе

Читачів газети і всіх православних людей поздоровляю з наступаючим Різдвом Христовим і Новоліттям! Поздоровляючи зі святом, ми щоразу зичимо одне одному щастя. А що таке щастя? Чим сповнене саме слово, яке значення ми вкладаємо в нього, висловлюючи ним наше добре побажання?

Щастя, з точки зору сучасної емпіричної науки, є позитивні емоції, які людина відчуває при задоволенні головних чи основних матеріальних і духовних потреб. Що таке задоволення матеріальних потреб, усім ясно, позаяк велику частину нашого життя ми присвячуємо турботам саме матеріального порядку, стараючись задовольнити насамперед їх. Стосовно духовних потреб, то ми, християни, поінформовані вірою Христовою, маємо про них християнське знання. Щастя, передусім — у безцінному дарі життя, Божому дарі, який дає людині можливість виявити свою людяність — у духовному значенні. Як же мусить жити людина, аби вона могла примножити духовне щастя в своїй душі, в родині, суспільстві?

Стародавні люди вважали найвищою мудрістю пізнання самого себе й бачили в цьому запоруку справжнього щастя, хоча воно дається величезними зусиллями. З тієї причини, що амплітуда людських коливань дуже широка. Людина, за словами поета, і бог і черв’як. Від досконалості до нікчемності, від височини до глибини, від поривань до падінь — величезна й водночас мала відстань. Пояснити це намагалися видатні уми протягом усієї історії людства. Блаженний і щасливий той, хто правильно зрозуміє таємницю людської істоти, хто по-справжньому оцінить мету свого життя і свого призначення, — аби стати господарем над самим собою. Бо все нещастя в нашому житті — від себелюбного і гріхолюбного «я», яке панує над нами і розпоряджається нами як хоче. Пізнати себе — це означає оцінити всі Богом дані цінності, розпізнавати, що в моїй сутності добре, а що зле, що світле, а що темне, і оцінивши по-справжньому свою особистість, вести боротьбу з поганим, творити добро, вести життя, гідне людини, котра носить у собі образ і подобу Божу. У цьому початок людського щастя.

Бути щасливим — це також означає вміти правильно користуватися життям, уміти дорожити кожною хвилиною не вельми багатьох років, відведених людині. Це означає жити заради людей, заради блага людства. Не всі ми видатні особистості, не всі герої, але ми люди. І цього досить. Якщо кожен із нас на своєму життєвому шляху буде людиною, то й суспільство людей буде дедалі людянішим, мирним і щасливим.

Благодать, мир, милість і людинолюбство Боже нехай завжди будуть з нами, з нашою Країною і Церквою!