У Країні слів Ліни Костенко

« У нас є один справжній поет. Це поетеса Ліна Костенко», — так сказав про неї Микола Вінграновський. Осмислити цю унікальну «справжність» зібралися вчора в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» колеги, мистецтвознавці, критики, студенти, люди, закохані в її творчість. Круглий стіл мав назву «Поезія Ліни Костенко в часи перехідні й вічні». Присутні репрезентували свої інтерпретації творчості поетеси — від досліджень конкретних творів до тем глобальних (наприклад, «Ліна Костенко й кіно» або «Відповідальність поета за слова»). Ліну Василівну чекали й не чекали. Вона взагалі дуже перебірлива, коли справа стосується публічних виходів. Хоча до Могилянки явно прихильна. Власне, як і вона до поетеси. Ліна Костенко — почесний професор академії. Але головне — один із тих авторів, яких читають найбільше. Проте в цьому зі студентами й викладачами Могилянки солідарні всі мислячі українці.
...Отже, круглий стіл тривав своєю чергою, і раптом промайнула чутка: їде Ліна Василівна. Це був справжній подарунок. І він тим цінніший, що Ліна Костенко піднесла його шанувальникам свого таланту в переддень власного ювілею. Втім, схоже, і Ліна Василівна залишилася задоволеною. Замість заздоровниць і славослів’я, яких не терпить, — почула «суворий» розбір власної творчості. Й іноді настільки захоплювалася, що навіть вступала в полеміку...
Журналісти «Дня» щиро вітають Ліну Василівну з ювілеєм. Бажають їй, щоб жодні незгоди не відволікали її від того, чим вона любить займатися найбільше, — роботи зі словом і над словом. І ще — сміємо сподіватися на продовження співпраці. Пам’ятаючи нелюбов Ліни Василівни до пишних і пафосних промов, сьогодні ми пропонуємо їй і всім нашим читачам дві інтерпретації на задану тему (див. стор. "Суспільство")
Випуск газети №:
№48, (2005)Рубрика
Панорама «Дня»