У Криму — безпрецедентне самозахоплення
Другого дня після виборів у Криму здійснена безприкладно обширна серія самозахоплення землі, переважно кримськими татарами. У центрі Сімферополя, а також на його околицях виросли відразу вісім наметових містечок, які самозахоплювачі називають «полянами протесту». Найбільше містечко виросло на території колишніх військових артилерійських складів на вулиці Житкова. Склади давно порожні, проте територія належить Міністерству оборони України й там досі не вирішили, що з нею робити. Голова меджлісу кримських татар Мустафа Джемільов того ж дня зустрівся з начальником Кримського територіального управління військової служби правопорядку генерал-майором Віктором Шевченком і обговорював питання про передачу ділянки під забудову. Лист із проханням про це був направлений також міністру оборони України Анатолію Гриценку.
Сьогодні самозахоплень близько 20. Захоплено по кілька ділянок землі поблизу села Дубки, в районах вулиць Балаклавської, Бородіна, Осипенка, Генерала Васильєва, в селах Верхні Фонтани, Сонячна Долина, селі Мирному, в селищі Аграрному, і в інших місцях. Встановлено близько 150 наметів, на захоплених землях постійно перебуває близько двох тисяч чоловік, але всього в акції беруть участь понад п’ять тисяч чоловік, які міняються на чергуваннях і беруть участь у пікетах. Організовано харчування, підвезення води й будматеріалів для будівництва тимчасового житла. Пікетники висунули владі вимогу виділити їм ділянки під забудову до 10 квітня, а після цього терміну будуть зроблені акції з перекриття транспортних магістралей, пікетування будівель органів влади.
Як говориться в заяві Сімферопольської міськради, до органів влади міста вже надійшло понад п’ять тисяч заяв про надання ділянок під індивідуальне житлове будівництво. За інформацією заступника міського голови Бекіра Дудакова, за останні десять років у Сімферополі виділено депортованим понад шість тисяч земельних ділянок. Земля виділяється й зараз, але в обсягах удвічі менших за потреби. За останні два роки виділено близько 200 ділянок, хоча претендентів тисячі. Основну причину конфлікту віце-мер Сімферополя бачить у відсутності державної схеми розселення депортованих громадян по території Криму. На його думку, така схема повинна бути розроблена на державному й республіканському рівнях і повинна враховувати демографічні фактори, стан зайнятості населення, наявність об’єктів соцкультпобуту, інфраструктуру з забезпечення зв’язком, дорогами, паливом, закладами освіти й медичного обслуговування. Без такої схеми самовільне хаотичне розселення призводить до створення безлічі важко вирішуваних проблем і конфліктних ситуацій, непродуктивних економічних витрат.
Однак не можна стверджувати, що серед самозахоплювачів лише кримські татари. Так, у розмітці ділянок на вулиці Балаклавській у Сімферополі беруть участь і слов’яни — жителі сусідніх багатоповерхових будинків, які також претендують на отримання земельних ділянок під забудову. «Це вже третій «слов’янський» пікет у Сімферополі, два попередні з’явилися раніше в приміському селищі Мирне й у мікрорайоні Петровська балка», — розказав журналістам депутат Верховної Ради Криму Олег Родівілов. «Люди ж бачать, що влада розуміє тільки розмову з позиції сили. Тому сімферопольці і взяли на озброєння тактику меджлісу. У місті панує беззаконня. У день захоплення на Пневматиці (район Балаклавської вулиці. — Авт. ) не з’явився жоден міський чиновник. Повторні вибори мера призначено на кінець травня, тому я прогнозую, що до червня хвиля захоплень землі наростатиме лавиноподібно», — говорить депутат. За його словами, «слов’янським» пікетникам на Пневматиці їхні «колеги» з татарського самозахоплення спочатку запропонували записуватися в деяку загальну меджлісівську чергу на отримання ділянок, проте в результаті учасники акції домовилися поділити захоплений пустир 50 на 50. Тим часом із вівторка в Сімферополі з’явилися листівки, що закликають безземельних городян взяти участь у нових пікетах, тому не виключено, що на всіх 14 меджлісівських самозахопленнях з’являться їхні «слов’янські» двійники, роблять висновок кримські журналісти. Загалом у Криму, за даними правоохоронних органів, використовується без відповідної документації про виділення землі понад 61 гектар території. На цих землях нараховується 895 ділянок, однак із них тільки 237 самозахоплень здійснено кримськими татарами. Така ж приблизно пропорція зберігається по всьому півострову. За даними кримської прокуратури, з усієї землі, що незаконно використовується в Криму, татарські самозахоплення становлять приблизно чверть. Тоді як кримськотатарські самозахоплення за своєю формою в більшості випадків є акціями протесту й вимогами про розв’язання проблеми владою, вони здійснюються демонстративно, з прапорами, лозунгами, з мітингами і висуненням офіційних вимог до влади. В той же час більшість самозахоплень землі здійснена різними підприємствами і фірмами і незаконно використовується з комерційними цілями і таємно. Однак і серед кримських татар, земельні проблеми яких вирішені не повністю, нерідко спостерігаються зловживання. Багато земельних ділянок захоплено депортованими, житлові проблеми яких уже цілком вирішені. Тому, як стверджують у Раді міністрів Криму, виділення землі стримує й необхідність створення єдиної комп’ютерної бази даних, яка могла б враховувати всіх власників землі в Криму та перешкоджати зловживанням із захоплення кількох ділянок одними й тими ж особами.
Безсумнівно, причина самозахоплення землі в Криму — дуже повільне розв’язання проблеми виділення землі як депортованим, так і місцевим жителям, які хочуть отримати ділянку під забудову. Вже кілька років не вирішується ця проблема, наприклад, в Алушті, де існує черга в кілька тисяч чоловік. Нещодавно прийняте рішення виділити під забудову ділянку в 4 му мікрорайоні Алушти,де депортованим наділено 133 ділянки, а також виділено ділянку розміром п’ять гектарів для будівництва багатоквартирних будинків. Один із таких будинків запроектовано також у селищі Малий Маяк під Алуштою. Але все це не забезпечить потреб. Кримські татари вимагають землі також у районах Феодосії, Бахчисарая, Судака, на Південному березі. Після проведення інвентаризації землі в Феодосійському регіоні виділено 20 гектарів під приватну забудову в Коктебелі, 2 гектари в урочищі Долина, 10 гектарів — у Арматлукській долині, 12,5 гектара — у селі Веселому під Судаком. Проте від рішення до його реалізації дуже довгий шлях — геодезичні дослідження, проектування, підведення комунікацій, створення інфраструктури, а люди в більшості випадків уже втомилися чекати.
Таким чином, можна передбачити, що майбутнє літо буде жарким періодом «земельної війни» в Криму, оскільки владу на місцях іще не сформовано, та й потім ще кілька місяців піде на навчання та засвоєння новим місцевим начальством тонкості ситуації, а вимоги зростатимуть. Вони цілком можуть перерости в масові й жорсткі акції, які знову можуть зіпсувати новий курортний сезон. У такому разі Крим знову зашкодить сам собі, оскільки не отримає передбачуваних прибутків від курорту для розвитку економіки…
