Україна залишиться з носом. Цукровим
Ось таку новину підніс агентству Інтерфакс-Україна наш міністр АПК Борис Супіханов. У принципі, просто нерозумно звинувачувати Росію (при розвиненому в неї продовольчому ринку з інтервенцією іноземних товаровиробників) у тому, що шукає вона де дешевше. А дешевше для неї переробляти закуплений у Бразілії та на Кубі тростиновий цукор (що в сумі дає продукт за ціною $370 за тонну), аніж купувати український за ціною $540. Причому Україна, ризикуючи остаточно втратити російський цукровий ринок, знижувати ціну не збирається, оскільки, згідно з висловлюванням Б. Супіханова, це є збитковим для нас.
Ще б пак. За собівартості нашого цукру $430 за тонну. Як заявив «Дню» директор департаменту цукру концерну «Славутич» Павло Костенко, Україна реально може продавати свій цукор у Росії лише за ціною $340 за тонну. Однак подібне навряд чи можливе в країні, де з 192 цукрових заводів тільки 2 — рентабельні, а сам готовий продукт знаходиться в основному у населення (видається йому замість зарплати). П. Костенко радить забути поки що про Росію і тверезо оцінити власне виробництво та споживання. Цукру, як з’ясувалося, нам ледве вистачає самим. При щорічній внутрішній потребі України в 1,5—1,7 млн. тонн цього продукту минулого року саме стільки й було вироблено рідними цукровими заводами.
