Українська злука — річниця і застереження

Широкі простори споконвічно українських земель стали національною державою. Дату цієї події було підібрано так, щоб хронологічно вона збіглася з Четвертим Універсалом Української Центральної Ради, яка роком раніше проголосила частину України, що перебувала під пануванням Росії, суверенною і незалежною. На обидві ці події припадав фокус визвольних змагань в Україні й обидві закінчилися поразкою.

У реальності ж об’єднання двох держав залишилося лише на папері. Кожна із сторін, що його підписала, знаходилася по різні боки лінії фронту, воюючи з різними ворогами: УНР — з російськими більшовиками та антикомуністичною армією добровольців Денікіна, ЗУНР — з Польщею. Кожна сторона мала свій уряд: соціалістичний — у Наддніпрянській Україні, несоціалістичний — на Західній Україні. Щоправда, Західна Україна посилала свою військову допомогу Симонові Петлюрі, який керував Наддніпрянщиною. Ці війська проявили себе як найбільш дисципліновані збройні формування, що воювали під стягами УНР. Проте, зрештою, розуміючи всю безнадійність війни, галичани домовилися з денікінськими добровольцями не воювати одне з одним. Петлюра також дійшов згоди з Юзефом Пілсудським, щоб УНР відмовилася від своїх інтересів у Західній Україні. Отже, пафосно проголосивши свій союз, його учасники покинули один одного.

Роз’єднані впродовж століть українці — частина з них перебувала під пануванням Австрії, а частина — під царатом Росії — мали надто багато відмінностей між собою в розумінні соціальних структур, рівня розвитку, світогляду. Сьогодні так само україномовна Західна Україна з виразною національною свідомістю залишається дуже відмінною від решти країни, де велика частка населення по-серйозному важко сприймає все українське.

Обидві частини України цілком різні в політичному спектрі, й утримувати їх разом завжди буде складно. Те, що популярне в одній частині, є анафемою в іншій. Отже, згадуючи українську злуку, ми ніколи не повинні дозволяти собі забувати, якою цінною і вразливою вона є.

Продовження теми на сторінці "NOTA BENE"