Український Президент у почту московського мера
Однак ми недооцінили нашого Президента. На святі російського флоту в Севастополі він чудово впорався з роллю статиста в почту московського мера Лужкова, який, як відомо, скрізь «проходит, как хозяин, необъятной Родины своей». Саме так виглядали севастопольські сюжети на російських телеканалах. І коли московський мер, нагадавши, що його позиція щодо Севастополя всім відома, висловлює в присутності українського Президента впевненість, що питання статусу Севастополя буде вирішене, а Кучма при цьому покірливо мовчить — це й є той внутрішній стан підлеглості будь-якому російському начальнику й залежності від нього, який, одного разу вбившись у підсвідомість, не витравлюється нічим. Звісно, українські журналісти пізніше «вийняли» зі свого Президента запевнення, що «це місто є й буде українським», а заяви Лужкова — це вияв «передвиборної риторики». Але, по-перше, кажучи по-народному, це було вже «в свинячий голос», а по-друге, постає питання: що, Президент України, поїхавши до Севастополя, свідомо служив фоном Лужкову, який набирає очки на зло оточенню Єльцина, який розгорнув атаку на московського мера? Або ми знову маємо справу з «несвідомими» діями команди, яка не зуміла застерегти свого патрона від більш ніж небезпечної ситуації?
Красиве свято російських моряків, але жалюгідне видовище за участю українського Президента було в місті, про яке російський прем'єр напередодні на зборах офіцерів флоту сказав: «Поки в Севастополі стоїть ЧФ — Севастополь буде російським». «На відміну від минулого, ми можемо цього року відзначати свято з високо піднятою головою», — додав мер Лужков. Керівник прес-центру ВМС України Микола Савченко повідомив, що український флот 1 серпня відзначить своє свято «дуже скромно», військово-морського параду не буде. Ну, зрозуміла річ, що там святкувати. «Святкування дня ВМФ Росії в Севастополі з феєрверками, гучними оркестрами й парадами, морем чужих російських прапорів — це помпезне відзначення військового свята чужої держави на нашій території, що спустошує моральний дух у наших Збройних силах, принижує гідність наших військовослужбовців і всього українського народу у власній державі». Це із заяви спільних зборів севастопольських організацій «Просвіти», Спілки українок, товариства «Україна», «Державної самостійності України». Президент України вважає, що День ВМФ Росії, у святкуванні якого вперше з 1991 року взяли участь українські моряки, «ввійде в історію як день єднання». «Це ще один із безлічі прикладів угодницької політики державного керівництва України й севастопольської влади», — вважають проукраїнські організації Севастополя. Вони могли б сказати ще коротше: «За що боролися?»
Міф про Президента-державника тріщить по швах. Цікаво, що навіть спікер Олександр Ткаченко, який час від часу озброює своїх опонентів аргументами для докорів у «проросійських» настроях, сказав кор. «Дня» з приводу участі українського керівництва в російських гуляннях: «Це передвиборний трюк, який дасть більше мінусів, ніж плюсів. Я в цьому брати участі не хочу».
Про протокол, що дозволяв би здійснювати маневри виключно з урахуванням статусу Президента європейської держави — говорити зайве. Інакше перебування Лужкова й Кучми у Севастополі не стало б зустріччю на рівні столичного начальника й українського губернатора.
