Униз сходами, що ведуть угору

Нашій країні цього року дісталося 89-те місце проти 82-го торік у всесвітньому рейтингу конкурентоспроможності країн, що розраховується Всесвітнім економічним форумом. Відповідні дані розміщені в Глобальному огляді конкурентоспроможності за 2010—2011 роки.

Найбільш конкурентоспроможною країною світу знову стала країна «старого» капіталізму Швейцарія. Вона випередила Швецію, Сінгапур та США. Американці з торішнього другого спустилися на четверте місце. (Невдачі найбільшої економіки світу, що до 2009 року утримувала першість у рейтингу конкурентоспроможності, пояснюються макроекономічними дисбалансами, ослабленням приватних і державних інститутів, побоюваннями щодо стану фінансових ринків.) Останньою в п’ятірці лідерів, як і торік, іде Німеччина. За нею в першій десятці вистроїлися: Японія, Фінляндія, Нідерланди, Данія, Канада.

Групу країн, що розвиваються, очолює Китай, який іде 27-м у загальному списку, піднявшись цього року на дві сходинки вгору. А Росія, що торік опустилася з 51-го на 63-тє місце через слабку ефективність ринків, корупцію, ускладнений доступ до фінансування та інші негативні чинники, цього року залишилася на тому ж місці.

Рейтинг конкурентоспроможності враховує 12 ключових чинників: стан державних і приватних інститутів, інфраструктури, макроекономічних показників, охорони здоров’я і початкової освіти, вищої школи та перепідготовки кадрів; ефективність і об’єм ринків і, зокрема, ринку праці, розвиток інновацій і технологій, а також фінансових ринків. Знаючи своє місце в цьому рейтингу, країни мають можливість порівнювати свої показники з даними про конкурентів і постійно прагнути на початок списку. Отже, рейтинг конкурентоспроможності можна назвати ще й своєрідним покажчиком для руху в напрямі прогресу людства.

На жаль, ми поки що йдемо вниз цими сходами, що ведуть угору. Чому? І що чекає Україну попереду? Відповідаючи «Дню», народний депутат Юрій Полунєєв зауважив, що Всесвітній економічний форум, визначаючи рейтинги конкурентоспроможності країн, оцінює статистичні дані за попередній, у цьому випадку 2009 рік. «Україна втратила свої позиції у рейтингу через дві причини, — зазначає народний депутат. — Перша: вплив глобальної світової кризи, внаслідок чого українська економіка впала практично на 15%, і це було рекордним падінням у світі. Це демонструє, що вітчизняна економіка надзвичайно чутлива до змін кон’юнктури на зовнішніх ринках і до змін цін на цих ринках. Ми не мали достатньо внутрішніх джерел для розвитку, і в умовах орієнтації нашої промисловості на експорт, це й призвело до такого падіння. Друга причина, — продовжував Полунєєв, — полягає в тому, що всі ті заходи, які вживав уряд Тимошенко для подолання кризи, були неефективними, хаотичними, несистемними і не змогли мінімізувати її вплив на українську економіку». Щодо перспектив, то відомий фахівець у сфері конкурентоспроможності (Полунєєв раніше очолював громадську організацію «Рада конкурентоспроможності України») впевнений: «Внаслідок стабілізації політичної ситуації, втілення Президентом України інноваційних ринкових реформ можна з великою часткою вірогідності прогнозувати, що рейтинг України вже 2010 року покращиться і вона підніметься, як мінімум, на 10 сходинок у рейтингу, тобто до 79 — 80-го місця, і, в будь-якому випадку, компенсує падіння 2009 року». «Я готовий укласти парі з ким завгодно, — заявляє народний депутат, — що саме так і буде». Це забезпечать, на думку Полунєєва, стабілізація макроекономічної ситуації і державних фінансів, приборкання інфляції й реанімація темпів економічного зростання. Серед дієвих реформ, що сприяють підвищенню в країні ділової активності, він у першу чергу назвав здійснювану урядом дерегуляцію підприємницької діяльності й прийняття нового Податкового кодексу, а також заходи, спрямовані на оздоровлення банківської системи, що зараз проводить Нацбанк України, прагнучи відновити кредитування реальної економіки. «Якщо до цього додасться поліпшення світової кон’юнктури, — закінчив свій коментар народний депутат, — то Україна отримає набагато вищий рейтинг конкурентоспроможності».