Уран плюс золото — вихід із кризи?
Уран і золото. У природі вони дуже тісно пов’язані між собою. Про проблему геології цих найважливіших складових частин промислових ресурсів України розмова із заступником директора Державного наукового центру радіогеохімії навколишнього середовища НАН і МЧС України, доктором геолого-мінералогічних наук Вадимом Ковалем.
УРАНУ ВИСТАЧИТЬ НА БАГАТО РОКІВ. АЛЕ...
— Вадиме Борисовичу, які запаси урану в Україні порівняно з такими країнами, як Канада, Австралія?
— Такі самі, як канадські або австралійські, але якість руд гірша. Фактично в цих країнах великий прибуток дають саме мінерально-сировинні ресурси. В Україні — дуже малий відсоток рентабельних руд. Їхній видобуток потребує видобування великої кількості гірської маси, яка звалюється в терикони, що негативно позначається на екологічній обстановці: згодом породи руйнуються, шкідливі елементи активізуються, заражаючи довкілля.
— Чи можете ви навести показники рентабельності руд?
— В основі зарубіжної уранової бази лежать руди вартістю від 40 до 80 і менш як 40 доларів за кілограм урану. Такі руди є в Канаді, Австралії, частково — в Росії. В Україні більша частина запасів (більш як 60 відсотків) належить до категорії $80—100 за кілограм урану. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба в пошуку в країні конкурентоспроможніших руд.
— Чи вигідно в такому разі далі продовжувати видобувати уран? Бо, виходить, що він нерентабельний та екологічно шкідливий.
— Більш як 40 відсотків вироблюваної в Україні електроенергії пов’язано з атомними електростанціями. Крім того, відпрацьовано технологічні схеми видобутку урану, працюють комбінати. Та й серйозної альтернативи атомній енергетиці поки що немає.
Інша річ, що в Україні постало питання поліпшення технології видобування
урану з наявних руд — екологічно чистої технології з підвищеним виходом
урану. Це перша проблема. Друга проблема — геологічна, проблема пошуку
багатих уранових руд, на що грошей не дають. Геологічні пошукові роботи
згортаються. А уран в Україні є: вся Кіровоградська область насичена урановими
рудами. Ураном країна забезпечена на перспективу на багато років.
ЗОЛОТО В УКРАЇНІ Є НЕМАЄ ЙОГО ВИДОБУТКУ
— Тоді, може, видобуток золота, про що так багато говорять в Україні, допоможе вийти з кризи?
— Є експериментальні видобутки, які свідчать, що в рудах переважає золото високої пробності з невеликими домішками срібла. Але сьогодні гроші в розвиток геологорозвідувальних робіт практично не вкладаються. Цікавий щодо цього приклад Мужієвського родовища в Закарпатті. Тут усе підготовано: підраховано запаси золота, розпочалося будівництво комбінату. Але своїх грошей не вистачає. Почали підключати інвесторів, які виявляють зайву цікавість, а гроші вкладати не ризикують: економічна ситуація в Україні нестабільна, та й чекати на результати кілька років ніхто не хоче.
— Отже, Україна, немов той Кощій, «над златом чахне»?
— В Україні триває боротьба за «золоту» справу, і ведуть її люди, які жодного стосунку до геології не мають, а отже й поняття про «золоту» справу. Наприклад, організація «Укрзолото» деякий час займалася вилученням матеріалів у Геологічного комітету. Парадокс: геологи, які працюють на родовищах, бурити не могли, бо їм це заборонили. З нашого центру в «Укрзолото» пішли молоді кваліфіковані фахівці. Тепер ця організація розвалилася.
ЧИ ВРЯТУЄ ЗОЛОТО УРАН?
— А як усе-таки зробити, аби уран став дешевшим, і золото можна було б видобувати в Україні, пам’ятаючи про поєднання цих руд...
— У всьому світі уранові концерни працюють і на золото, і на уран. Видобуток золота гасить ті витрати, що йдуть на уран. Відбувається комплексний видобуток: крім золота — ще й супутніх рідкісних елементів. Видобуток усіх цих елементів знижує вартість уранових руд. Наприклад, Жовторіченське родовище. Спочатку воно було відоме як залізорудне родовище, відтак воно стало великим урановим об’єктом. Відносно нещодавно в його рудах було виявлено в промислових кількостях такий рідкісний метал, як скандій. І, нарешті, вже тепер тут знайдено золото. Ніхто в світі не працює лише на монометали.
— Хто повинен дати добро на таке виробництво?
— Сьогодні всі ці питання перебувають у компетенції Мінпрому — супергіганта, у віданні якого і взуттєва, і текстильна промисловість, і видобуток залізних руд, і видобуток марганцевих руд, і випуск техніки.
— А які можливості вашого центру щодо вивчення цих проблем? Як ви фінансуєтеся?
— Геологічні дослідження нашого центру практично не фінансуються. Геологія у фінансовому відношенні прив’язана до гірничовидобувної промисловості. Залежно від успіхів промисловості, частина грошей від прибутку йде на пошуки нових родовищ, а також на наукові геологічні дослідження. Але, оскільки гірничовидобувна промисловість перебуває в стані кризи, то й про фінансування науки говорити складно. З іншого боку, без наукових досліджень і геологорозвідувальних робіт не може бути перспектив і в промисловості. Виходить зачароване коло. В надрах України є і уран, і золото. Є й необхідна інфраструктура, яку треба реорганізувати. Є й висококваліфіковані наукові кадри, які поки іще працюють — на голому ентузіазмі. Затримка за увагою до проблем рудної геології з боку тих, у чиїх руках зосереджені влада і фінанси. ДОВІДКА "ДНЯ" Після закінчення війни в умовах ядерного протистояння, що намічалося, Радянському Союзові для розвитку оборонної промисловості та атомної енергетики необхідно було в найкоротші терміни створити ураново-рудну мінерально-сировинну базу. До другої світової війни в СРСР були відомі дрібні родовища урану в Азії. Після війни Союз одержав вихід на уранові родовища Чехословаччини і Німеччини. Першими такими родовищами, відкритими на власній території, були Першотравневе і Жовторіченське в Україні. Родовища відкрито в 1946—47 роках, а вже 1950 року було збудовано гірничо-збагачувальний комбінат для їх експлуатації. Такі темпи пояснюються багатьма причинами: конкуренція відомств, зокрема МВС (тоді при владі в ньому був Л.Берія), залучення кращих фахівців, використання ув’язнених.
Золото в давніх породах Українського щита відкрив у середині 60-х років
академік М.Семененко. Уранові та золотоносні родовища в деяких районах
щита виявилися сполученими через схожість механізму утворення. А група
М.Семененка вирішила питання й про промислову цінність цих родовищ. У середині
90-х років Президією НАНУ було розроблено програму «Золото надр України»,
до якої було залучено всі сили, які раніше займалися ураном. Найперспективніший
золотоносний район — Придніпров’я, де золото пов’язане з так званими древніми
архейськими зеленокам’яними поясами. Це родовища Сергіївське, Балка Широка
і Балка Золота. Другим великим районом є Кіровоградська область, де золото
і уран поєднані. Сюди належать Юріївське та Клинцівське родовища. І, нарешті,
район Побужжя (родовище Травневе). Всі об’єкти перебувають у різних стадіях
розвідки.
Випуск газети №:
№94, (1998)Рубрика
Панорама «Дня»