В очікуванні часу «Ч»

Наближається, час «Ч» — 25 липня. Саме в цей день Президент Віктор Ющенко може скористатися своїм правом розпустити парламент. Проте, навіть соратники Юлії Тимошенко вже чудово розуміють, що ніякого розпуску не буде і 25 липня нічого сенсаційного не відбудеться.

По-перше, це не в характері Віктора Андрійовича — йти на надзвичайні заходи. По-друге, для цього кроку немає вагомих юридичних підстав. Хоча коаліція і «зрадницька», і «комуно- олігархічна», але вона все ж таки створена. «Наша Україна», схоже, з цим давно змирилася. «Для мене 25 липня — це передусім вівторок, звичайний робочий день, а час «Ч» — це в запалених головах», — сказав «Дню» нашоукраїнець Борис Беспалий. Не секрет, що в майбутньому уряді «заброньовано» п’ять- шість вакансій для «Нашої України». Принаймні регіонали про це постійно говорять. Зокрема, вчора депутат Володимир Зубанов назвав «трьох професіоналів», яких Партія регіонів хотіла б бачити у своїй команді — це нинішній прем’єр Юрій Єхануров, міністр економіки Арсен Яценюк, а також екс-секретар РНБО Анатолій Кінах.

Зараз якщо й зберігається хоча б якась інтрига, то лише з приводу кандидатури прем’єра. Бютовець Андрій Шкіль ще сподівається, що Віктор Ющенко внесе на розгляд Верховної Ради України іншу кандидатуру по узгодженню з Партією регіонів. «Кандидатуру, яка прямо не асоціюється з фальсифікатором виборів, двічі судимим Януковичем», — уточнює Шкіль. До речі, в ці дні Віктора Федоровича знову визнали несудимим. Справу за фактом фальсифікації постанов суду про зняття з Януковича судимостей було повторно закрито за відсутністю складу злочину, заявив прокурор Донецької області Олексій Баганець у четвер.

Вчора до секретаріату Президента надійшли біографія, декларація про доходи, ксерокопія трудової книжки — тобто всі необхідні документи по кандидатурі Віктора Януковича. Так що з кожним днем його прем’єрство здається все більше невідворотним. «День» запитав у політолога Віктора НЕБОЖЕНКА , чого чекати від другого пришестя Януковича?

— Партія регіонів дуже змінилася. Скажімо, якщо раніше побиття журналіста вважалося ознакою відваги в донецьких колах, сильна поведінка «настоящего пацана», то зараз це викликало дуже жорстку реакцію. Регіонали зробили все можливе, щоб позбутися скандалу і «викинули» Калашникова. Вже це говорить про те, що Партія регіонів чомусь навчилася з 2004 року і спробує бути іншою. Але якою? Важко сказати. У економіці, я думаю, буде те ж саме: домінування «донецьких», робота з дивними податковими схемами, але при цьому, я думаю, не буде перерозподілу власності, тому що їхнє завдання — освоїти те, що є, а не затівати ре-приватизаційні скандали.

Зараз багато говорять, що Янукович ніби «здасть» Україну Росії. Мені здається, що це більше буде риторика в гуманітарній сфері, щось на зразок року дружби України з Росією, гарячі обійми і т.д., але в економіці «донецькі» не будуть здавати позиції. Не для того вони брали владу, щоб віддати її Кремлю.

Я б також не став драматизувати те, що Президент і прем’єр можуть належати до різних політичних сил. На Заході це нормальна практика. Скажімо, у Франції президент був соціалістом, а уряд — правий, зараз — навпаки — президент правий, а уряд лівоцентристський.

Думаю, Ющенко з Януковичем якось будуть працювати. Донецьким треба зберегти свої величезні економічні ресурси, саме це змусить їх знаходити якийсь компроміс із Ющенком. Хоча, існує можливість «диявольської формули», коли Партія регіонів домовиться з відчайдушною Тимошенко і спробує скинути Ющенко конституційним шляхом. Але це лише гіпотеза.