Ва-банк

Анатолій Кінах надіслав Президенту Леоніду Кучмі клопотання про необхідність кадрових змін у Національному банку України.

Офіційна мотивація виглядає таким чином. Уряд, як повідомили «Дню» в прес-службі Кабміну, звертає увагу на нездатність НБУ розробляти й ефективно реалізовувати грошово-кредитну і валютно-курсову політику та стверджує, що українська банківська система не в змозі здійснювати макроекономічні функції, властиві таким системам у розвинених країнах. Серед наслідків згадується скорочення кількості банків, високий рівень відсоткових ставок із банківських кредитів, низький рівень довгострокового кредитування виробництва, відсутність рефінансування НБУ комерційних банків. Уряд стурбований відсутністю кардинальних змін у монетарній політиці, низьким рівнем монетизації економіки, невизначеністю стосовно надходжень іноземних кредитів, зниженням внесків комерційних банків в економіку. При цьому стверджується, що спроби уряду скоординувати свої зусилля з Нацбанком виявилися марними. Останній відмовився підписати меморандум про спільні дії, а сам глава НБУ часто не з’являвся на засіданнях міжвідомчої комісії з питань податкової, бюджетної і грошово-кредитної політики, співголовою якої був. На підставі цього аналізу уряд робить висновок про те, що період економічного зростання, макроекономічної і фінансової стабільності не використано для вироблення принципово нових підходів до формування грошово-кредитної політики, і просить Президента терміново посилити керівництво Нацбанку.

Говорячи нормальною мовою, йдеться про зміщення з посади голови Нацбанку України Володимира Стельмаха.

На думку експертів «Дня», існують й інші пункти урядово-нацбанківських розбіжностей, не згадані в офіційних заявах. Зокрема це докори уряду в небажанні платити борги Мінфіну, а також у його прагненні шляхом випуску облігацій НАК «Нафтогаз України» повісити додаткові борги на банківську систему. Але цілком очевидно, що нарівні з економічними різночитаннями двох державних органів існують і політичні причини для цього конфлікту, що раптово виплеснувся на публіку.

Джерела «Дня» вказують, що в умовах поки ще неявної урядової кризи, що все більш загострюється (прем’єр-міністр Анатолій Кінах не має наміру подавати у відставку і, з його слів, робить усе можливе для того, щоб зміцнити економічне зростання) Кабмін прагне продемонструвати свої кадрові можливості і максимально згуртувати своїх прихильників. З цього погляду примітна вчасна заява Анатолія Толстоухова про те, що фракція НДП підтримає кандидатуру Сергія Тігіпка (очолює об’єднану фракцію партії промисловців і підприємців та «трудовиків») у разі його висунення на пост голови Нацбанку України. Щоправда, Толстоухов при цьому розкритикував уряд за те, що він підняв кадрове питання стосовно Нацбанку у той момент, коли залишається невирішеною доля самого уряду. Словом, сьогодні знову актуальний лозунг «Хто не з нами, той проти нас», як і його антипод «Хто з нами, той повинен бути за нас». Що стосується В. Стельмаха, то за ним залишається репутація людини, яка працює з Ющенком, і за Ющенка. I одне нагадування про це в нинішній ситуації вже саме по собі може прирівнюватися до публікації компромату.

Разом із тим сьогодні вельми складно спрогнозувати економічні наслідки зміщення голови Нацбанку. Більшість експертів сходяться на думці, що це може бути пов’язане з серйозними ризиками для економіки. Так, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко вважає, що можливі кадрові зміни в керівництві Нацбанку здатнi негативно вплинути на стабільність банківської системи. Він підкреслив, що «банківська система країни сьогодні працює стабільно і зважено», тоді як робота двох центрів державної влади — Кабінету Міністрів і Верховної Ради — дестабілізована. «Якщо дестабілізовано два центри, то дестабілізувати і третій з погляду здорового глузду — безграмотно», — заявив президент АУБ. Він не виключив можливості негативного впливу кадрових змін у Нацбанку на валютний ринок і курс гривні. На думку голови наглядової ради банку «НРБ-Україна» В’ячеслава Юткіна, можлива відставка глави НБУ є суто політичним рішенням, продиктованим перерозподілом сил у владних структурах. Він вважає, що політичний чинник може непрямо вплинути на ситуацію на фінансовому ринку, оскільки великі бізнес-структури побоюватимуться вкладати значні кошти в економіку країни при нестабільній політичній ситуації. Разом із тим В. Юткін зазначає, що сам факт можливої відставки не позначиться на курсі гривні.

Проте самі політики схильні розглядати причини конфлікту на лінії уряд — центробанк як політичні. Глава Адміністрації Президента Віктор Медведчук вважає, що клопотання Кінаха про відставку голови Нацбанку не пов’язане з формуванням коаліційного уряду. «Є аргументи (для відставки В. Стельмаха. — Авт. ), і це не пов’язане зі створенням парламентської більшості», — стверджує В. Медведчук. Щоправда, при цьому він зазначив, що «Президент рішення ще не прийняв».

Цікаво, що погляди чинного уряду на підсумки роботи Нацбанку певним чином поділяє і супротивна в сутичці за прем’єрське крісло сторона. Член фракції «Регіони України» Валерій Коновалюк, коментуючи подання Кінаха про відставку глави НБУ, сказав: «Це не перший рік, коли ми не розуміємо кредитно-фінансової політики, яку провадить Нацбанк». І додав, що до Нацбанку «є претензії у багатьох і народних депутатів, і фракцій». З його слів, проблему Стельмаха і Тігіпка «слід розглядати комплексно». Він також не виключає, що кандидатури на пост прем’єр-міністра України і на пост голови Нацбанку пропонуватимуть у «пакеті».

Сам прем’єр — iнiцiатор кадрової «бучи» — тим часом демонструє політкоректність. Відповідаючи на запитання журналістів про можливого наступника В. Стельмаха, він сказав: «Сьогодні обговорювати конкретні кандидатури, поки діє голова НБУ Володимир Стельмах, якого я дуже поважаю як висококласного фахівця, було б некоректно». Без коментарiв.